Світлана Замазій, шеф-редактор портала "Buhgalter.com.ua"
Освітня субвенція: для кого?
Перш за все нагадаю, що освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями тільки педагогічних працівників (ст. 1032 БКУ). Перелік посад педпрацівників чітко визначений Кабміном у постанові від 14.06.2000 р. № 963.
Важливо!Кошти освітньої субвенції не можна витрачати на оплату праці працівників, посад яких немає в Переліку № 963(наприклад, бухгалтер, бібліотекар, лаборант, прибиральник тощо).
При цьому такі педпрацівники повинні працювати в певних типах закладів освіти.
З 01.01.2021 р. перелік цих закладів дещо змінено (ч. 1 ст. 1032 БКУ). Наразі це:
1) початкові школи, гімназії (крім дошкільних підрозділів у таких закладах), ліцеї;
2) спеціальні школи;
3) заклади спеціалізованої освіти: мистецькі, спортивні, військові (військово-морські, військово-спортивні), наукові ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою;
4) дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;
5) заклади професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;
6) заклади фахової передвищої освіти і коледжі державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.
Зверніть увагу: перелік закладів освіти, вказаний у п. 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженихпостановою КМУ від 14.01.2015 р. № 6, відрізняється від переліку отримувачів освітньої субвенції, перелічених у ч. 1 ст. 1032 БКУ. А оскільки норми БКУ мають вищу силу, ніж норми постанови, то орієнтуватися потрібно на перелік закладів освіти, наведений саме у БКУ.
До речі, з 01.01.2021 р. обсяги освітньої субвенції затверджуються у законі про Держбюджет окремо для бюджету АР Крим, обласних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування.
Розподіляється освітня субвенція між місцевими бюджетами на основі формули, що затверджена постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1088.
Залишки освітньої субвенції: напрями витрачання
На відміну від напряму витрачання безпосередньо освітньої субвенції (зарплата педпрацівників з нарахуваннями), її залишки можна витрачати і на інші цілі. І головне - залишки освітньої субвенції можуть бути використані лише після закінчення календарного року. Тобто у цьому році – минулорічні.
Питання щодо перерозподілу залишків освітньої субвенції належить до компетенції органів місцевого самоврядування. Саме вони своїми рішеннями можуть перерозподілити їх як в межах власної громади, так і у вигляді міжбюджетного трансферту іншим місцевим бюджетам.
Залишки коштів за освітньої субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів. Використати їх можна у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції (тобто на оплату праці з нарахуваннями педпрацівників) та на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти державної та комунальної власності, перелічених вище. Це зафіксовано у ч. 4 ст 1032 БКУ.
Але законотворці іноді роблять виключення зі сталих норм. Так, цього року, як і у минулому, вони дозволили, як виняток з положень ч. 4 ст. 1032 БКУ, використовувати залишки коштів освітньої субвенції з держбюджету місцевим бюджетам, що утворилися станом на 1 січня 2021 року (крім коштів, що мають цільове призначення, виділених відповідно до рішень Кабміну у 2019 і 2020 роках), на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення безпечного навчального процесу у закладах загальної середньої освіти (ст. 25 Закону про Держбюджет-2021).
Оновлення матеріально-технічної бази: це про що?
Що ховається під розпливчастою фразою «оновлення матеріально-технічної бази»? Чи підпадають під таке оновлення, наприклад, ремонти майна закладів освіти?
Відповідь на це запитання частково дає абз. 10 п. 3 Порядку надання освітньої субвенції. У ньому зазначено, що залишки можуть спрямовуватися насамперед на такі видатки:
- придбання шкільних автобусів для перевезення дітей із закладів загальної середньої освіти, які будуть оптимізовані / об'єднані / реорганізовані;
- оновлення навчальної та матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти, які оптимізовані / об'єднані / реорганізовані або які повністю укомплектовані і до яких будуть довозиться учні закладів загальної середньої освіти;
- придбання підручників і посібників (у тому числі електронних) для закладів освіти;
- оснащення закладів освіти засобами навчання з фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп'ютерними комплексами з мультимедійними засобами навчання (інтерактивна дошка, інтерактивна панель із вмонтованим комп'ютером, мультимедійний проектор, під'єднаний до комп'ютера вчителя, учнівське комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення, комутаційне обладнання тощо), навчальним обладнанням і методичним забезпеченням для початкової школи;
- здійснення заходів, пов'язаних із забезпеченням пожежної безпеки;
- підключення закладів освіти до Інтернету, насамперед у сільській місцевості;
- будівництво нових туалетних приміщень і реконструкцію, капітальний та поточний ремонт туалетних приміщень закладів загальної середньої освіти, в яких початкову освіту здобувають не менше 20 осіб, їх облаштування санітарно-гігієнічним обладнанням та розроблення відповідної проектної документації.
Цей перелік першочергових витрат у листопаді минулого року був доповнений закупівлєю засобів індивідуального захисту (захисних масок, одноразових рукавичок, захисних щитків), дезінфекційних засобів, пірометрів (інфрачервоних термометрів) та послуг із дезінфекції приміщень. Це узгоджується з виключенням для ч. 4 ст. 1032 БКУ, встановленим Законом про Держбюджет (див. вище).
Увага! МОН, як головний розпорядник освітньої субвенції у листі від 30.06.2020 р. № 1/11-4420 відмітив, що зазначений Порядок містить лише першочергові напрями витрат залишку освітньої субвенції, однак вони не є вичерпними.
Таким чином, залишки коштів за освітньою субвенцією, що склалися на початок року, можуть бути спрямовані на будь-які напрями, що стосуються оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти. В тому числі на будь-які ремонти майна освітян.
Що до нього належить прописано у ст. 80 Закону про освіту від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. Зокрема, до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать:
- нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо;
- майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав;
- інші активи, передбачені законодавством.
Вимоги до закупівель за бюджетні кошти засобів навчання та обладнання
У минулому році МОН звернуло особливу увагу на неухильне дотримання законодавства під час закупівлі засобів навчання та обладнання за бюджетні кошти, до яких належить і освітня субвенція (лист від 14.08.2020 р. № 1/9-441). Зокрема, врахуйте, що:
1. Вимоги до комп'ютерного обладнання (у т. ч. ноутбуків та персональних ткомп'ютерів), яким комплектуються навчальні кабінети і STEM-лабораторії, визначаються відповідно до Типового переліку комп'ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженого наказом МОН від 02.11.2017 р. № 1440. Вони не можуть відрізнятися від встановлених цим наказом.
Характеристики комп'ютерного обладнання, яким комплектуються навчальні кабінети і STEM-лабораторії, повинні відповідати оптимальним вимогам для програмного забезпечення та іншого цифрового обладнання такого навчального кабінету або приміщення закладу.
Комп'ютерне обладнання повинне бути сумісним з іншим обладнанням (цифровими документ-камерами, багатофункціональними пристроями тощо) навчальних кабінетів і STEM-лабораторій.
Програмне забезпечення повинне мати інтерфейс українською мовою.
2. Вимоги до мультимедійного обладнання (у т. ч. інтерактивної дошки, мультимедійного проєктора з короткофокусним об'єктивом, багатофункціонального пристрою тощо), електронних освітніх ресурсів та пристосувань для навчальних кабінетів та STEM-лабораторій, визначаються відповідно до Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій, затвердженого наказом МОН від 29.04.2020 р. № 574. Вони не можуть відрізнятися від встановлених цим наказом.
3. Вимоги до засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 5 Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи, затвердженого наказом МОН від 07.02.2020 р. № 143. Вони не можуть відрізнятися від встановлених цим наказом.
4. Вимоги до меблів визначаються відповідно до санітарного законодавства та національних стандартів України ДСТУ 22046:2004 «Меблі для навчальних закладів. Загальні технічні умови», ГОСТ 11015-93 (ИСО 5970-79) «Столи учнівські. Типи і функціональні розміри».
Не допускається спрямування субвенції на:
- закупівлю товарів, робіт і послуг, які безпосередньо не пов'язані з оплатою перелічених віще видатків;
- оплату посередницьких послуг;
- здійснення заходів, метою яких є отримання прибутку.