Верховний Суд пояснив, коли догана держслужбовцю є незаконною

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду наголосив, що для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності недостатньо лише виявити проблему або затримку в роботі.

Для накладення дисциплінарного стягнення роботодавець має встановити всі елементи складу дисциплінарного проступку та належним чином довести вину працівника.

Обставини справи

Працівниці Державної міграційної служби України оголосили догану через нібито порушення строків розгляду заяв про імміграцію.

Підставою для дисциплінарного провадження стали результати внутрішнього аудиту, яким було зафіксовано затримки під час розгляду документів.

Водночас суди встановили, що частина затримок виникла через несвоєчасне надходження відповідей від інших державних органів.

Крім того, до відповідальності за ті самі порушення вже були притягнуті інші працівники, до посадових обов’язків яких входили виконання запитів, внесення інформації до баз даних та контроль за виконанням відповідних завдань.

Що вирішили суди

Суд першої інстанції частково задовольнив позов працівниці. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Суди дійшли висновку, що дисциплінарне провадження було проведено неповно, а наказ про оголошення догани прийнятий без належного встановлення всіх обставин та вини працівниці.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та погодився з висновками судів попередніх інстанцій.

Суд зазначив, що дисциплінарне стягнення є мірою юридичної відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності всіх елементів складу дисциплінарного проступку.

Йдеться про:

• об’єкт порушення;
• об’єктивну сторону;
• суб’єкта;
• суб’єктивну сторону (вину).

Також роботодавець має враховувати характер проступку, обставини його вчинення, наслідки, поведінку працівника та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

Верховний Суд підкреслив, що об’єктивна сторона дисциплінарного проступку включає:

• протиправну поведінку працівника;
• шкідливі наслідки;
• причинний зв’язок між діями працівника та наслідками.

У цій справі відповідач не довів наявність усіх необхідних елементів дисциплінарного проступку.

Практичне значення рішення

Рішення Верховного Суду означає, що державні органи не можуть застосовувати дисциплінарні стягнення формально лише через наявність проблем чи затримок у роботі.

Для законності догани роботодавець повинен довести персональну вину конкретного службовця та врахувати всі обставини справи.

Реквізити справи

Правову позицію викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2025 року у справі №420/19301/21.