566 0

Досвід місцевого самоврядування в Польщі

Польський досвід місцевого самоврядування та політичної системи є ілюстраційним для України. Недарма наші політики кажуть про необхідність вивчення та застосування польського досвіду в Україні.

  Польща сьогодні вже пішла значно далі України в цьому процесі: Варшава дискутує на тему доцільності тих політичних систем та механізмів, які ми тільки плануємо запроваджувати. Тому і досвід Польщі Україні потрібно застосовувати лише з посиланням на сучасні умови та ознаки політичної системи і місцевого самоврядування в Республіці, з урахуванням під час цього процесу всього кращого і гіршого. 

Самоврядування в Польщі не є наскільки ефективним, як нам може в Україні здаватися. Звичайно, польська модель є набагато досконаліша за українську, і навіть Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні далеко відстає від того, що вже протягом 20 років є у нашого західного сусіда. 

Тому питання польських уроків у сфері реформи місцевого самоврядування і децентралізації в Україні є й досі актуальними, що спонукає польських та українських експертів досліджувати механізми роботи ефективного місцевого самоврядування. 

Філіп Пельц, депутат дільниці Бялоленка (Варшава) розповів про структуру місцевого самоврядування у містах Польщі та основні повноваження найнижчого рівня органів місцевого самоврядування - дільниць. Українську і польську системи справді відрізняє один важливий елемент - сукупність повноважень і фінансових ресурсів територіальних громад Польщі та України: "Найнижчий рівень місцевого самоврядування у великих містах Польщі — дільниці, які чимось нагадують районні ради в містах в Україні. Кожна така дільниця має раду і бурмістра, який обирається серед депутатів ради дільниці. Бурмістр не має жодних керівних повноважень, його роль полягає лише у виконанні певних адміністративних функцій".

Особливістю місцевого самоврядування в Польщі, у порівнянні з Україною, є те, що депутати органів місцевого самоврядування отримують заробітну плату за виконання покладених на них функцій. За словами пана Пельца, він і решта депутатів дільниці отримує 2 тис. злотих (близько 13 тис. грн.) щомісяця. 
Хоча дільниці в Польщі не мають широких повноважень — вони переважно виконують інформаційні, консультативні та адміністративні функції — все ж ради дільниць мають вагомий вплив на бюджетну політику цілого міста. Бюджет кожної дільниці складається радою дільниці і передається на розгляд ради міста та президента. Проте основна робота депутата нижчого рівня — бути представником громади дільниці у місті чи гміні. 
Серед негативних аспектів діяльності дільниць Філіп Пельц назвав брак повноважень депутатів та ради в цілому. На сьогодні виходить так, пояснив Філіп, що основна робота — збір інформації та опитування мешканців щодо існуючих проблем. Щодо окремих питань, - ради дільниць навіть не мають права дорадчого голосу. 
Ще більш вагомим питанням, яке є на порядку денному, - система виборів депутатів рад дільниць, міст та гмін. Філіп Пельц з цього приводу зазначив, що виборча система до дільниць, яка діє сьогодні, - кандидати обираються від партій та об’єднань громадян, - є недосконалою. 
Проте не все так погано, адже певні реформи вже відбулися. Як пояснив депутат ради гміни Прушкув, в 2014 році у Польщі була проведена реформа, згідно з якою у гмінах можна обирати самостійних, а не партійних, кандидатів. Така система, за його словами, дає змогу кандидатам від громадських об’єднань стати кандидатами та боротися за місця у радах. 

Найвдалішим способом місцевого самоврядування, за словами бурмістра гміни Юзефув Станіслава Крушевскі, є саме гміна: "Це найкращий спосіб урядування, оскільки бурмістр і депутати проживають в цьому місці і мають найкращий контакт з мешканцями - є контакт і зворотній зв’язок". Він наголосив на тому, що важливо надавати місцевим громадам фінансові можливості, і поєднувати їх з відповідними виконавчими повноваженнями для вирішення місцевих проблем. 
Польські гміни, розповів Станіслав Крушевскі, отримують фінанси переважно від мешканців у формі податку на прибуток і податку на нерухомість: "Бюджет гмін на 50% формується з податків на доходи громадян. Друга частина формується з податку на нерухомість: з кожної ділянки і будинку платиться певний податок". Завданням гміни є забезпечення умов, щоб люди платили податки саме в тій гміні, де вони проживають, тобто створити таку систему та надавати такі послуги, за які громадяни захочуть платити свої податки. 
Останнім часом у Європі та Польщі все більшої популярності набирає так званий партисипаційний бюджет, зазначили представники рад дільниці Бялоленка та гмін Прушкув та Юзефув. Особливістю такого бюджету є те, що жителі відповідної дільниці чи гміни самостійно визначають, шляхом голосування, на які цілі буде спрямована певна сума бюджетних коштів. На прикладі дільниці Бялоленка, - на партисипаційний бюджет виділяється 1% бюджету дільниці. Для цілей партисипаційного бюджету, дільниця додатково поділена на 3 райони, кожен з який отримує 1 млн злотих на обрані проекти. Ключовою перевагою такого підходу є можливість мешканців району вирішувати, які проблеми потребують першочергового вирішення, що, в свою чергу, сприяє використанню коштів в найефективніший спосіб. 

Матеріал з порталу "Громадський простір



загрузка...
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (0)