Відповідно до вимог Закону України від 11.09.2003 № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) рішення про встановлення місцевих податків та зборів мають ознаки регуляторних актів та потребують реалізації процедур, передбачених цим Законом.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесені змінидо Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Суттєвих змін зазнала стаття 12 Кодексу, якою визначаються повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів. Зазначені зміни набули чинності 23 травня 2020 року.
Так, Законом № 466 змінені строки прийняття та оприлюдненнярішеньпро встановлення податків та/або зборів.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів приймаються органами місцевого самоврядування до 15 липняроку, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п.12.3 ст.12).
У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів орган місцевого самоврядування не прийняврішенняпро встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст.12).
Також Законом № 466 визначено, що у рішенніпро встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати може не визначатися термін його дії. У такому випадку рішення буде чинним до прийняття нового рішення(абзац другий пп. 12.3.3 п.12.3 ст.12).
Отже, Законом № 466 скасованийобов’язок щорічного прийняття рішеньпро встановлення місцевих податків та/або зборів.
Таким чином, органи місцевого самоврядування у поточному роціможуть не приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів.У такому випадку, з урахуванням прийнятих змін:
- єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі)будуть справлятися із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.
- податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір та земельний податок за лісові землі(у разі їх встановлення) – за ставками, що визначені у діючих рішеннях.
Зміна ставок місцевих податків та/або зборів, податкових пільги зі сплати місцевих податків і зборів потребує прийняття органом місцевого самоврядуваннянового рішення або внесення змін до діючого рішення.
Таке рішення має бути прийнятодо 15 липня року та офіційно оприлюдненодо 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період).
Якщо орган місцевого самоврядування оприлюднив рішення про встановлення місцевих податків та зборів після 25 липняпоточного року, норми такого рішення будуть діятине раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим (тобто через один календарний рік) (пп.12.3.4 п. 12.3 ст.12).
При прийняті рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів, податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, а також внесення змін до таких рішень,орган місцевого самоврядування має дотримуватися процедур, передбачених Законом.
У разі прийняття органами місцевого самоврядування рішень, положеннями яких передбачається внесення змін до діючих рішеньвиключно в частині зміни року або його виключення у назві рішення (безстрокове рішення),такі рішення не будуть мати ознак регуляторного акта, а їх прийняття не потребуватиме застосування процедур, визначених Законом.
Приклади:
1. Якщо орган місцевого самоврядування вирішив не змінювати ставки місцевих податків та/або зборів, пільги з їх сплати, а продовжити (на 2021 рік або на необмежений термін) дію, затверджених у 2019 році рішень про встановлення місцевих податків та зборів.
Виходячи з положень Кодексу орган місцевого самоврядування має право у 2020 році внести зміни до затверджених рішень в частині зміни у назві рішенняроку (періоду), у якому будуть діяти норми цих рішень(2021 рік або без зазначення року)та дати з якої норми рішень вступають в дію (з 01.01.2021).
Такі рішення не будуть мати ознак регуляторного акта, а їх прийняття не потребуватиме застосування процедур, визначених Законом.
2. Якщо орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до діючих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів на 2020 рік в частині ставок та/або пільг із сплати податків та/або зборів тощо) та продовжити (на 2021 рік або на необмежений термін) дію, затверджених у 2019 році рішень про встановлення місцевих податків та зборів.
Зазначені рішення будуть мати ознаки регуляторногоакта, а їх прийняття потребуватиме застосування процедур, визначених Законом.
При цьому, звертаємо увагу на дотриманні вимог статті 10 Закону щодо відстеження результативності регуляторних актів та вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1151), зокрема в частині розрахунку витрат на запровадження державного регулювання суб’єктів підприємництва на наступні 5 років (якщо термін дії рішення не встановлюється).
3. Якщо орган місцевого самоврядування у 2020 році прийняв рішення (або розробив проект рішення)на виконання Законів України від 03.03.2020 № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та від 13.05.2020 № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в частині зменшення ставок єдиного податкута/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
У 2020 році до таких проектів рішень, рішень органів місцевого самоврядування, про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів вимоги Закону можуть не застосовуватися.
У разі, якщо органи місцевого самоврядування одночасно у цих рішеннях встановлюютьмісцеві податки та/абозбори на 2021 рік або на необмежений термін(при цьому зазначають, що такі положення набирають чинності з 01.01.2021), то такі рішення потребуватимуть реалізації процедур, передбачених Законом.
Шановні користувачі! Тепер ви можете дізнаватися всі останні новини порталу Бухгалтер.com.ua першими в TELEGRAM і VIBER спільнотах! Більш детально за посиланням.