Щодо присвоєння чергового рангу посадовій особі місцевого самоврядування

Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи.

Ранги присвоюються одночасно з обранням (прийняттям) на службу в органи місцевого самоврядування або обранням (призначенням) на вищу посаду.

Черговий ранг присвоюється за умови, якщо посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менш як 2 роки.

Згідно із Методичними рекомендаціями щодо присвоєння рангів посадовим особам місцевого самоврядування відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", затвердженими наказом Головдержслужби від 28 березня 2005 року N 72, визначено, що через два роки після присвоєння посадовій особі органів місцевого самоврядування відповідно рангу керівник державного органу за поданням безпосереднього керівника розглядає питання щодо можливості присвоєння йому чергового рангу. Позитивне рішення приймається за умови успішної роботи.

Черговий ранг присвоюється за умови, якщо посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менш як два роки з урахуванням часу присвоєння попереднього рангу державного службовця.

Враховуючи викладене, черговий ранг присвоюється після дворічного успішного відпрацювання на займаній посаді.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону N 2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється, зокрема дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України від 15 листопада 1996 року N 504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон N 504/96-ВР) одним з видів соціальної відпустки є відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 Закону 504/96-ВР).

Частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Статтею 34 КЗпП визначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Крім того, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року N 221 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану" надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Згідно зі статтею 26 Закону N 504/96-ВР за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік (частина перша).

У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті (частина друга).

Частиною третьою статті 12 Закону України від 15 березня 2022 року N 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон N 2136-IX), який є частиною законодавства про працю в умовах воєнного стану, встановлено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону N 504/96-ВР.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону N 2136-IX у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов'язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону N 504/96-ВР.

Таким чином періоди перебування посадової особи місцевого самоврядування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, увільнення від виконання обов'язків на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період проходження військової служби, час простою, перебування у відпустках без збереження заробітної плати під час карантину відповідно до частини другої статті 26 Закону N 504/96-ВР, без збереження заробітної плати у період дії воєнного стану відповідно до частин третьої чи четвертої статті 12 Закону N 2136-IX, на думку НАДС, не зараховуються до стажу роботи для присвоєння чергового рангу посадовій особі місцевого самоврядування.

У такому разі стаж роботи для присвоєння чергового рангу посадовій особі місцевого самоврядування обчислюється з урахуванням сумарно періоду роботи до початку та після завершення зазначених періодів.