Зміни до Бюджетного кодексу України ставлять під загрозу процес формування дієздатних громад!

Асоціація підкреслює, що опубліковані зміни до Бюджетного кодексу:

не передбачають обов’язкового фінансування у 2015 році делегованих повноважень міст районного значення, селищ, сілза рахунок трансфертів з районного бюджету в обсягах не менших, ніж в 2014 році, відповідно до формули затвердженої Мінфіном.

Асоціація подавала відповідні пропозиції, які були підтримані всіма членами парламентського Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Ці пропозиції, відповідно до Регламенту Верховної Ради України, у формі правок було надіслано до Комітету з питань бюджету.

АМУ має інформацію, що наразі склалася ситуація, коли органи влади обласного та районного рівня при розробці своїх бюджетів відмовляються від фінансування закладів соціально-культурної сфери в малих населених пунктах і вимагають їх передачі з комунальної до обласної або районної власності. Слід зазначити, що це не передбачено а ні Законом про Держбюджет на 2015 рік, а ні опублікованими змінами до Бюджетного кодексу.

всупереч вимог п. 1.2.6. Розділу VIIКоаліційної угоди не містять норм щодо належної регламентації діяльності органів Держказначейства в частині проведення платіжних доручень місцевих бюджетів. Так, Коаліційна угода говорить про те, що органи місцевого самоврядування мають право обслуговуватись в банківських установах за спеціальним фондом місцевих бюджетів за відкритими процедурами закупівель; мають бути встановлені чіткі терміни (до 5 днів) проходження платіжних доручень місцевих бюджетів в системі держказначейства та посилено відповідальність органів та посадових осіб казначейства за їх порушення. Зазначені правки до проекту Бюджетного кодексу щодо відповідності Коаліційній угоді,подані народними депутатами, було враховано Комітетом з питань бюджету.

Натомість, в опублікованій версії змін до Бюджетного кодексу передбачено можливість обслуговування лише бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в банківських установах державного сектору у порядку встановленому Кабміном та Нацбанком; терміни проходження платіжних доручень прив’язано до умов виконання доходів зведеного бюджету України; взагалі не передбачено посилення відповідальності органів та посадових осіб держказначейства за порушення термінів проходження платіжних доручень місцевих бюджетів.

Отже, опубліковані зміни до Бюджетного кодексу жодним чином не вирішують проблеми казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

не містять норм щодо закріплення обсягу бюджету розвитку в розмірі не менше 10% від доходів загального фонду відповідного місцевого бюджету (ст. 71). Слід зазначити, що в поданій до парламенту Урядом редакції законопроекту ці норми, хоча й з певними обмеженнями, були передбачені. Правки до цієї статті подавались народними депутатами лише в частині зняття обмежень запропонованих Урядом, а не виключення взагалі таких норм.

Отже, в місцевих бюджетах не буде бюджетів розвитку, оскільки найбільш дохідні джерела (наприклад, єдиний податок) переведено до загального фонду, а компенсаторні механізми вилучено із опублікованої редакції змін до Бюджетного кодексу.

не містять зобов’язання Кабінету Міністрів України внести законопроект щодо списання непогашеної заборгованості місцевих бюджетів перед Державним бюджетом України за середньостроковими позиками. Органи місцевого самоврядування були змушені в свій час отримувати ці позики з метою виправлення прорахунківМінфіну в плануванні дохідної бази місцевих бюджетів.

фактично позбавляють міста районного значення, селища та села надходжень від плати за землю.

В ст. 69 опублікованих змін до Бюджетного кодексу йдеться про зарахування до бюджетів місцевого самоврядування лише податку на нерухоме майно, а не в цілому податку на майно, до складу якого входить плата за землю, як це передбачено змінами до Податкового кодексу України (Закон №71-VIII від 28.12.2014).

передбачають передачу фактично на базовий рівень місцевого самоврядування фінансування заходів окремих державних програм (ст.91). Хоча в редакції Уряду заходи державних програм мали фінансуватись з обласних бюджетів. З цією метою в Державному фонді регіонального розвитку передбачено майже 4 млрд. грн.

Отже, міські голови знову опиняться в ситуації, коли є зобов’язання, а нема ресурсу, і вимушені будуть "вибивати" фінансування заходів державних програм в області.

За матеріалами Прес-служби Асоціації міст України