Виплату індексації необхідно довести первинними документами: Верховний суд
На ці моменти звертає увагу Верховний суд (Друга судова палата Касаційного цивільного суду) в постанові від 06.06.2018 р. у справі № 695/984/16-ц.
Справа полягала в тому, що позивач (колишній працівник) вимагав стягнути із роботодавця невиплачену індексацію зарплати за період роботи 2001-2012 років.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахункові листи та індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 Пенсійного фонду України, та розрахунок індексації зарплати.
Натомість відповідач додав до матеріалів справи копію особового рахунку форми за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2015 року, в якому у відповідній графі детально вказано про нарахування та сплату індексації, визначено її розмір.
ВС уважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, оскільки підприємство надало докази нарахування та індексації зарплати позивачу.
При цьому додані позивачем розрахункові листки за період квітень-листопад 2009 року, травень-грудень 2010 року та січень, квітень, травень, серпень, жовтень 2011 року не підписані, не завірені належним чином та не є документами первинного бухгалтерського обліку, тому не є належним доказом цих обставин.
Додані до позовної заяви індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 Пенсійного фонду України, унеможливлюють встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки містять лише звітні дані про загальну суму нарахувань, але не містять даних стосовно структури зарплати.
Отже, надані позивачем розрахунок сум індексації та докази, якими вона підтверджувала свої позовні вимоги, є довільної форми та не містять посилань на бухгалтерські документи, отже, не відповідають вимогам статей 58, 59 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами.
Судові тяганини, пов’язані з ненарахуванням роботодавцями індексації зарплати, набирають неабияких обертів. Наразі можна знайти безліч рішень судових інстанцій по справах, у яких позивачами є працівники, а відповідачами — роботодавці, або ж позиваються вже роботодавці щодо неправомірних, на їхню думку, штрафів, накладених органами Держпраці.
