Інформація по темі "" | Публікації по тегу
07.04.22
29934 0
Друкувати
Обране

Рада планує внести нові зміни до трудового законодавства на період війни

Перебування України у стані війни зумовило виникнення та збільшення суттєвих проблем, пов’язаних з ефективною організацією трудових відносин, які до цього не існували або ж залишалися поодинокими у довоєнний час.

На сьогодні основою національного законодавства про працю є Кодекс законів про працю України, закони України «Про оплату праці» та «Про відпустки».

В той же час, КЗпП, який розроблявся для індустріальної економіки, не дозволяє успішно реагувати на виклики часу, незручний для функціонування сучасної економіки, в тому числі в умовах воєнного стану, а також для забезпечення підтримки малого та середнього бізнесу, та не може забезпечити належний рівень гнучкості трудових відносин, якого потребують роботодавці в умовах воєнного стану.

Прийняття Верховною Радою України Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ дозволило частково вирішити найбільш нагальні питання щодо подолання гострих воєнних викликів, які постали перед роботодавцями в частині організації трудових відносин та забезпечення трудових прав працівників. Разом з тим на сьогодні залишаються невирішеними ряд проблем, а також зберігаються старі законодавчі прогалини, пов’язані з неефективною організацією трудових відносин як під час воєнного стану, так і за мирних умов.

Для вирішення низки питань до ВРУ внесено черговий законопроєкт, яким буде внесено зміни до трудового законодавства. Проєкт Закону зареєстровано за № 7251.  

Законопроектом пропонується оптимізувати порядок взаємодії між працівником та роботодавцем в умовах воєнного стану та інших потенційних загроз, що перешкоджають безпосередньому контакту сторін трудових відносин.

Так, законопроектом пропонується встановити, що на час оголошення воєнного або надзвичайного стану усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, накази (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу можуть здійснюватися та вестися в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу. Законопроектом усувається стара законодавча прогалина щодо порядку припинення трудового договору з працівником або фізичною особою, яка використовує найману працю у разі їх смерті, визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими.

У зв’язку з активними бойовими діями на території України та знищенням майна підприємств, установ, організацій, подальше ведення їх діяльності часто стає неможливим. Законопроектом пропонується запровадження додаткової підстави для звільнення працівника - неможливість забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій, а також вводиться особлива процедура вивільнення таких працівників.

Жахливі наслідки війни та наявність великої кількості її жертв зумовлюють введення додаткової підстави для розірвання трудового договору як відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці.

Законопроектом вводяться норми, покликані прискорити перехід до обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, визначається поняття сумісництва, що забезпечить можливість працівникам, які були вимушені покинути свої робочі місця, працевлаштуватися на іншій роботі.

Враховуючи ймовірні труднощі з виплатою заробітної плати, компенсаційних та гарантійних виплат у період дії воєнного стану, коли окремі категорії службовців перебувають у простої, відпустках без збереження заробітної плати, або з ними можуть бути призупинені трудові договори, законопроектом скасовуються на цей період окремі обмеження, передбачені законодавством у сфері запобігання корупції щодо зайняття іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю.

Проектом акта врегульовується питання оплати додаткової відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, а саме за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. Також у зв’язку зі збільшенням категорій осіб, які мають право на використання зазначеної відпустки, проектом акта пропонується зменшити її тривалість з 14 до 7 календарних днів.

Оскільки додаткову відпустку окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності передбачається оплачувати за рахунок коштів роботодавця, то відповідно потребує внесення змін пункт 12 статті 12 та пункт 17 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З метою справедливого підходу щодо нарахування компенсації за невикористану відпустку пропонується виключити із КЗпП статтю 81 та частину третю статті 83, якими передбачається право працівника при переведенні на інше підприємство, перевести грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної відпустки на інше підприємство, в установу, організацію. Аналогічні зміни також пропонується внести до Закону України «Про відпустки».

Частину шосту статті 83 КЗпП пропонується викласти в редакції, яка б відповідала статті 1227 Цивільного кодексу України, а саме виплати грошової компенсації за не використані працівником дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи, яка не була ним одержана за життя, членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Аналогічні змінам статті 83 КЗпП пропонуються і зміни до частини шостої статті 24 Закону України «Про відпустки».

Також, потребує приведення у відповідність з урахуванням норм Конвенції МОП № 132 та взятим на себе зобов’язанням існуюча норма щодо встановлення терміну отримання заробітної плати за час відпустки.

Встановлюється чітко визначений строк коли має бути виплачена заробітна плата за час відпустки, а саме не пізніше останнього дня, що передує дню початку відпустки (з урахуванням норм Конвенції МОП № 132 «Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)», ратифікованої Законом України від 29 травня 2001 року № 2481-ІІІ). Запропонована законопроектом норма повністю відповідає взятим на себе зобов’язанням.

Статтю 9 Закону України «Про відпустки» (в частині зарахування стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку) доцільно привести у відповідність до статті 119 КЗпП, відносно працівників, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, оскільки стаття 119 КЗпП не містить норми щодо збереження в період військової служби щорічної основної відпустки за вказаними працівниками.

Врегульовано окремі питання виплати грошової компенсації за не використані працівником дні щорічних відпусток, а також додаткової батьківської відпустки у разі його смерті, а саме – входження до складу спадщини таких виплат, у разі відсутності спадкоємців.

З метою усунення юридичних невизначеностей та подолання практичних прогалин у правозастосуванні, законопроектом вносяться зміни до Закону № 2136-ІХ. Так, проектом конкретизовано порядок регламентації робочого часу та часу відпочинку у період дії воєнного часу, зокрема, відносно категорій працівників, яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня, відновлено механізм оплати праці за роботу у вихідний день, уточнено порядок надання щорічної основної відпустки. Також акцентовано увагу на тому, що запровадження подовженої тривалості роботи є правом, а не обов'язком роботодавця.

Законопроектом передбачається відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії. З цією метою заплановано розроблення окремого механізму.

Також проектом акта уточнено порядок та умови застосування механізму призупинення дії трудового договору, враховуючи виявлені непорозуміння щодо підстав та мети його впровадження, а також уникнення можливих ризиків зловживань з боку роботодавців та забезпечення трудових гарантій працівників в умовах воєнного стану.

З метою захисту трудових прав працівників вносяться зміни до Закону № 2136-ІХ, які дозволять здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі