584 0

ГНСУ: относительно налогообложения транспортно-экспедиторской деятельности

Государственная налоговая служба Украины в письме от 19.04.2012 г. № 11358/7/15-3417-17 сообщила об особенностях налогообложения при предоставлении транспортно-экспедиторских услуг следующее.

На услуги по перевозке, приобретенные у перевозчика, экспедитор не должен начислять налоговые обязательства и не должен выписывать налоговую накладную на эти услуги. Экспедитор выписывает налоговую накладную заказчику на дату возникновения налоговых обязательств исходя из стоимости предоставленных такому заказчику услуг (полученного вознаграждения).


Что касается налогообложения услуг по перевозке, полученных экспедитором от перевозчика-нерезидента, то правила налогообложения услуг, предоставленных нерезидентами на таможенной территории Украины, определяются статьей 208 Кодекса.

Статьей 208 Кодекса определено, что при получении услуг на таможенной территории Украины от нерезидента их получатель должен начислить НДС по основной ставке на базу, определенную согласно пункту 190.2 статьи 190 Кодекса. Сумма начисленного НДС включается в состав налоговых обязательств налоговой декларации по НДС за соответствующий отчетный период.

При этом получатель услуг — плательщик НДС в порядке, определенном статьей 201 Кодекса, составляет налоговую накладную с указанием суммы начисленного им налога. Учитывая, что экспедитор определяет свои налоговые обязательства исходя из полученного им вознаграждения, он не имеет права на отнесение суммы налога на добавленную стоимость, указанной в такой налоговой накладной, в налоговый кредит.






Тризуб.jpg

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ


від 19.04.2012 р. № 11358/7/15-3417-17

<...>
Підпунктом «ж» пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.
Транспортно-експедиторська діяльність в Україні здійснюється у порядку та за правилами, визначеними Законом України від 1 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 1955). Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Згідно із нормами Закону № 1955 експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Тобто об’єктом оподаткування ПДВ є транспортно-експедиторські послуги, що надаються експедитором в межах договору транспортного експедирування, а базою оподаткування таких послуг є винагорода експедитора.
При цьому у базу оподаткування ПДВ не включаються витрати, що понесені експедитором на оплату послуг з перевезення вантажів на митній території перевізником, який залучений до виконання договору транспортного експедирування.

Враховуючи викладене, на послуги з перевезення, що придбані у перевізника, експедитор не повинен нараховувати податкові зобов’язання та не повинен виписувати податкову накладну на ці послуги.

Експедитор виписує податкову накладну замовнику на дату виникнення податкових зобов’язань, виходячи із вартості наданих такому замовнику послуг (отриманої винагороди).
Податкові накладні, отримані від перевізника, відображаються експедитором в розділі II «Отримані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних, в графі 13 «Вартість без ПДВ» та в графі 14 «Сума ПДВ».

У податковій декларації з податку на додану вартість такі суми вказуються у рядку 14 розділу II «Податковий кредит».

Податкова накладна, що виписана експедитором, виходячи із вартості наданих ним послуг замовнику (отриманої винагороди), підлягає відображенню в розділі I «Видані податкові накладні» реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Обсяг наданої послуги та суми податку відображаються в графах 8 «База оподаткування» та 9 «Сума ПДВ» реєстру відповідно.

У декларації з податку на додану вартість операція з надання експедитором послуг, що оподатковуються за основною ставкою, відображається у рядку 1 розділу I «Податкові зобов’язання» податкової декларації.
При цьому надані експедитором транспортно-експедиторські послуги є об’єктом оподаткування, незалежно від того, резидентом чи нерезидентом виступає їх замовник.

Що стосується оподаткування послуг з перевезення отриманих експедитором від перевізника-нерезидента, то правила оподаткування послуг, наданих нерезидентами на митній території України, визначаються статтею 208 Кодексу.

Статтею 208 Кодексу визначено, що при отриманні послуг на митній території України від нерезидента їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу.

Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

При цьому отримувач послуг — платник ПДВ у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку. Враховуючи те, що експедитор визначає свої податкові зобов’язання виходячи з отриманої ним винагороди, він не має права для віднесення суми податку на додану вартість, що вказана в такій податковій накладній, до податкового кредиту.

Аналогічні роз’яснення з даних питань розміщено на веб-сайті ДПА України (www.sta.gov.ua) у рубриці «Єдина база податкових знань».



Заступник Голови                                                                                          А. Ігнатов




загрузка...
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (0)