Обязательная продажа инвалюты: Нацбанк объяснил последние изменения!

Нагадаємо, що Правління НБУ ухвалило постанову від 25.09.2013 р. № 381, яка передбачає, що дія норми стосовно обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті поширюється не тільки на валютну виручку резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами, а й на всі надходження в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб (які не є уповноваженими банками) та фізичних осіб — підприємців. 



У листі від 16.10.2013 р. № 29-113/18005 НБУ відповів на запитання щодо практичного застосування окремих вимог цієї постанови.


Так, НБУ зазначає, що вимога щодо обов’язкового продажу не поширюється на надходження на користь уповноваженого банку:

— за міжбанківськими операціями із залучення та розміщення кредитів, депозитів на міжнародних ринках (у тому числі проценти за розміщеними уповноваженим банком кредитами, депозитами);

— за операціями з торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на міжнародних валютних ринках (у тому числі арбітражними операціями на умовах маржинальної торгівлі).


Вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті з-за кордону розповсюджуються також на операції, пов’язані зі здійсненням іноземних інвестицій в Україну. Це, зокрема, стосується операцій із надходження коштів як на рахунки резидентів, так і рахунки іноземних інвесторів, які здійснюються відповідно до норм Положення про порядок іноземного інвестування в Україну.


Також обов’язковому продажу підлягають:

— кошти в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора та в російських рублях, що надходять на рахунки резидентів (юридичних осіб або фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності), відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ;

— надходження в іноземній валюті на користь постійного представництва з місцезнаходженням на території України, яке здійснює підприємницьку діяльність на підставі законів України;

— кошти в іноземній валюті, що надійшли на користь резидентів—посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами та підлягають подальшому перерахуванню власникам коштів (якщо відповідно до норм цивільного законодавства та укладених договорів право власності на кошти в іноземній валюті не належить резидентам-посередникам);

— власні кошти юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що були перераховані на користь нерезидента за зовнішньоекономічними договорами та повернені нерезидентом у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання між сторонами повністю або частково не виконані.


Зверніть увагу, що вимоги стосовно обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті не застосовуються до дипломатичних представництв та консульських установ

Наш сайт корисний для вас?

Підписатися на найактуальнішу розсилку для бухгалтера бюджетної установи

 


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (0)
Залишити коментарі:
Ваше ім`я
Коментарі