Така норма встановлена п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок).
Держогран роз’яснює: якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з вищезазначених поважних причин, але знаходилася протягом цього періоду в трудових відносинах, середньоденна заробітна плата за один робочий день, з якої призначаються страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість робочих днів, установлених на підприємстві (у структурному підрозділі) або за індивідуальним графіком роботи.
Також Мінсоцполітики роз’яснило, що якщо застрахована особа захворіла в перший день роботи, середньомісячна заробітна плата визначається, як зазначено в прикладі до п. 10 Порядку, шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на кількість робочих днів (годин) за графіком роботи застрахованої особи у місяці, в якому настав страховий випадок.