389 0

Трансфертное ценообразование: на вопросы отвечают налоговики

Питання трансфертного ціноутворення порушувалися нещодавно додзвонювачами під час проведення телефонного сеансу «гаряча лінія» в ДПІ у м. Рівному. Відповіді на запитання, які надійшли під час телефонного сеансу, пропонуємо вашій увазі. 

Для обчислення яких податків (зборів) при визначенні бази оподаткування застосовуються методи визначення ціни у контрольованих операціях?

Норми ст. 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України (далі —ПКУ) застосовуються під час визначення бази оподаткування у контрольованих операціях для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» і розд. V «Податок на додану вартість» ПКУ.


Які операції платника податків із відповідним контрагентом ураховуються для визначення вартісного критерію контрольованої операції?

Для визначення вартісного критерію контрольованої операції враховується загальний обсяг (сумарне значення) операцій із продажу та операцій із придбання з таким контрагентом. У разі визнання операцій контрольованими відповідно до критеріїв, установлених п.п. 39.2.1 ПКУ, такі операції відображаються у Звіті про контрольовані операції.

Разом з цим при визначенні вартісного критерію — 50 млн грн контрольованої операції для цілей застосування п.п. 39.2.1.4 ПКУ враховуються суми кредиту, депозиту, позики, процентів за таким кредитом, депозитом, позикою, суми поворотної фінансової допомоги, вартість товару за договорами комісії, поруки, агентськими та іншими аналогічними договорами, суми комісійної (агентської) винагороди, вартість інвестицій.


Як визначається звичайна ціна?

Відповідно до п.п. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

У разі, якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст. 39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у п.п. 39.3.1 ПКУ.

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачена законом.

Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту.

Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником із метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу. 



загрузка...
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (0)