Мобілізували незаконно! Чи можна оскаржити?

Відповідь – так, можна! Але ось парадокс: це вам не допоможе. Чому так? Верховний Суд уже дав відповідь. Розбираємося прямо зараз!

Верховний Суд нещодавно ухвалив постанову ВС від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 – резонансне рішення, яке може кардинально вплинути на всіх військовозобов’язаних.

Ось у чому суть: чоловіка призвали до лав ЗСУ з порушенням процедури – його не направили на ВЛК, хоча це було обов’язковим етапом. Він вирішив боротися за свої права та звернувся до суду, адже вважав, що незаконний призов дає йому підстави для звільнення зі служби. І що ви думаєте? Суд погодився: визнав призов протиправним.

Але на цьому історія не закінчилася… Верховний Суд втрутився і вніс свої корективи. Що саме він постановив, і що це означає на практиці? Зараз наведу вам ключові моменти з цього рішення, а потім поясню це простими словами.

Верховний Суд навів такі аргументи:

1. Звільнення з військової служби є неефективним, адже не вирішує правомірності акта, який приймається ТЦК за результатом проведеної процедури призову позивача на військову службу.

Простіше кажучи, судді вирішили, що порушення процедури мобілізації — це проблема між конкретним ТЦК та військовозобов’язаним, а от військову частину це вже не стосується.

2. Процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною. Тобто такою, що вже відбулася.

Визнання ж процедури призову протиправною не спричиняє відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

3. Проведення ВЛК не відновить порушених прав військового, бо процедуру призову вже було порушено

Простіше кажучи, відсутність висновку ВЛК щодо чоловіка не означає, що він не може служити. Відсутність такого висновку означає, що ніхто не переконався в тому, чи дозволяє його стан здоров’я нести військову службу, а переконатись в цьому було необхідно згідно норм чинного законодавства.

Тобто якщо у особи є якісь захворювання, треба проходити ВЛК, отримувати висновок про непридатність і тоді вже звільнятися з військової служби. Тоді все буде в рамках закону, адже без чітких підстав, передбачених ст. 26 Закону № 2232, звільнення неможливе.

Тобто загалом, військовослужбовцям варто у суперечках спиратися на Закон № 2232 та не робити ставку на процедурні порушення під час спорів щодо звільнення з лав ЗСУ.

І хоча де-юре це рішення конкретно у цій ситуації здається логічним, турбує інше. Те, що висновки Верховного Суду про незворотність процедури мобілізації можуть використовуватися щодо всіх військовозобов’язаних. Поясню. Завдяки таким висновкам ТЦК легко можуть мобілізувати особу, яка, наприклад, має відстрочку. І навіть якщо він піде це оскаржувати до суду, то що суд йому скаже? Простими словами: що процедура мобілізації є незворотньою і навіть якщо ТЦК щось там порушили, то це вже ні на що не впливає. Тож йди і шукай якісь підстави для звільнення з військової служби в рамках ст. 26 Закону № 2232. А якщо їх у тебе не має, то йди служити далі. І це незважаючи на те, що така особа має законне право на відстрочку.

Тому, сподіваюся, що висновки Верховного суду не будуть використані проти військовослужбовців і вони стосуватимуться виключно тієї ситуації. Хоча, звісно, суддя-спікер ВСУ підкреслив, що це рішення суду не є зразковим, і суди можуть відступати від нього. Але маю вас попередити, що судді часто притримуються рішень Верховного суду, тож майте це на увазі.

До речі, це вже не перша згадка Верховного суду про незворотність. Схожа позиція  була і у випадку, коли було заброньовано працівника, який вже проходив військову службу (постанова ВС від 22.05.2023 у справі № 260/1851/22).

 І хоча наразі процедуру бронювання прискорили, наскільки це можливо, проте такі ситуації цілком можливі. Тому якщо працівник вже пройшов ВЛК та його зарахували до військової частини, то бронювання йому вже не допоможе. Тож будьте з цим уважні.