Що спрощує закон про уніфікацію землевпорядної документації – роз’яснення Держгеокадастру

Прийняття цього документа дозволить встановити єдині правила і підходи у сфері землеустрою та усунути розбіжності, які досі існували у чинному законодавстві.  

У різних законах, які регулюють земельні відносини, одна і та ж документація із землеустрою називається по-різному і містить різні підходи до її погодження та затвердження.

Так само як термінологія, відрізняється і практика. Наразі законодавство лише вказує, що затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, Законом «Про землеустрій» та іншими законодавчими актами, в той час як ніякий порядок жодним законом не визначений. 

Тож землевпорядники, не маючи законодавчо визначених орієнтирів і правил, працюють здебільшого керуючись історичними традиціями, що склалися в тому чи іншому регіоні. При цьому правила гри можуть суттєво відрізнятись: органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, виходячи виключно з місцевих традицій, вимагають або не вимагають надання дозволу на розробку документації, затверджують або не затверджують розроблену документацію, а якщо затверджують, то роблять це або до, або після прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність або користування.

Таке різноманіття практик створювало корупційні можливості для недобросовісних учасників ринку і чиновників, які можуть трактувати законодавство у вигідний для себе спосіб. Тому Держгеокадастр взяв найактивнішу участь в розробці нового Закону з метою максимального спрощення процедур та підвищення прозорості в земельних відносинах.

Проголосований Радою законопроект, що чекає на підпис Президента, вводить єдину термінологію, уточнює види документації із землеустрою, визначає їх склад і зміст. Також прийнятим документом визначений виключний перелік суб’єктів, які здійснюють погодження та затвердження конкретних видів документації із землеустрою та врегульований порядок такого погодження. Тож громадяни,що в майбутньому зіштовхнуться з незаконними вимогами чиновників, зможуть апелювати до чітких норм законодавства.  

 «Проекти землеустрою ми розробляємо з 90-х років, а їхній зміст і досі не був врегульований на законодавчому рівні. Це нонсенс! У результаті, можна виставити претензії до будь-якого проекту, тим більше, що його зміст нічим не регламентований, – характеризує поточний стан речей Голова Держгеокадастру Максим Мартинюк. – Чітке визначення цього питання одразу зменшить корупційні ризики та буде сприяти покращенню інвестиційного клімату в сфері земельних відносин».

Прес-служба Держгеокадастру