На пенсію за бажанням, пенсіонерам скорочений робочий день – плани реформ команди Зеленського
Проблема пенсійного забезпечення, за багатьма опитуваннями, входить до трійки найважливіших і найболючіших для українців.
Днями представники партії "Слуга народу", що набрала найбільшу кількість голосів на виборах до парламенту, провели панельні дискусії, які більше були схожі на презентації планів реформ. Одна з таких панельних дискусій стосувалася соціальної сфери. На ній експерт з соціальних питань Галина Третякова, яка пройшла до Верховної Ради за списками партії "Слуга народу", розповіла про основні проблеми в цій сфері і про те, які законодавчі зміни будуть ініційовані в цій сфері.
Під час панельної дискусії йшлося про те, що зміни в соціальній сфері проводитимуться за чотирма напрямками, або чотирьох блоків:
- пенсійна реформа
- зміна системи соціального страхування
- повернення грошей домогосподарствам
- чесна компенсація за нанесення шкоди життю та здоров'ю людей.
"Якщо ми зробимо ці чотири блоки, то соціальна політика дасть нам гідне життя, право на яку гарантоване Конституцією", – вважає Галина Третякова.
Нова пенсійна реформа
Найдокладніше експерт розповіла саме про те, які зміни планується впровадити в сфері пенсійного забезпечення.
Насамперед парламентська фракція "Слуги народу" має намір запустити другий рівень пенсійного забезпечення. Нагадаємо, він передбачає, що, крім обов'язкових відрахувань до солідарної пенсійної системи, яка існує зараз, будуть введені і відрахування на персональні рахунки українців. Крім того, може бути введений і третій рівень пенсійного страхування – добровільний.
"Ми також стимулюватимемо заощадження громадян і в третьому рівні пенсійного забезпечення. При цьому ми робитимемо це без державного накопичувального фонду, не привертаючи до цього державу", – сказала Галина Третякова. Додавши, що водночас буде створена "чітка і зрозуміла" система державного нагляду за фінансовими установами, які займатимуться пенсійним страхуванням і накопиченнями.
У перспективі гроші недержавних пенсійних фондів планується "змусити працювати" на фондовому ринку.
"Запуск накопичувального рівня пенсійного забезпечення дасть для фондового ринку України додатковий ресурс. Є люди, які сьогодні не хочуть займатися підприємницькою діяльністю, але хочуть накопичити собі щось на пенсію. Цей ресурс може використовуватися як інвестиції і як кредити для тих підприємців, які хочуть почати свою діяльність, хочуть розвивати економіку. Ці гроші можуть працювати як внутрішні інвестиції. Але для цього ми повинні створити систему довіри до тих фінансових установ, які можуть концентрувати цей ресурс... Чому розвиваються країни Європи? Тому що там є довіра. Підприємців – до держави, людей – до таких підприємств (які акумулюють їх гроші. – Ред.). Потрібно відродити довіру в цьому трикутнику і зробити так, щоб заощадження громадян були захищені. Це потроху зроблено в банківській системі, але зовсім не зроблено у позабанківській системі", – пояснила Галина Третякова.
Крім введення нових видів пенсійного страхування, майбутніх пенсіонерів можуть очікувати і інші нововведення. Перше з них – добровільний вихід на пенсію. Навіть якщо людина досягла 70-річного віку, її не зможуть звільнити з роботи на тій підставі, що вона досягла пенсійного віку.
"Людина повинна йти на пенсію, тільки коли вона цього сам захоче", – вважає Галина Третякова.
А ось для тих, хто, навпаки, вже не може або не хоче працювати, хоча і не досяг пенсійного віку, будуть запропоновані інші нововведення. Зокрема, добровільний вибір пенсійного віку. Це означає, що людина зможе піти на пенсію і в 55 років, і в 70. Однак форми соціального забезпечення в різних випадках будуть, очевидно, різними.
Ще один варіант, який хочуть запропонувати людям передпенсійного або пенсійного віку, – поступовий вихід на пенсію.
"Людина зможе вже працювати не 40 годин на тиждень, а 30 або 20, заміщаючи пенсією частину недоотриманого трудового доходу", – пояснила Галина Третякова.
Коли пенсії зростуть суттєво?
У "Слузі народу" визнають, що проблеми з Пенсійним фондом серйозні, і з дефіцитом ПФУ "ми нічого зробити не можемо". Проте Галина Третякова запевнила, що індексація пенсій відбуватиметься і надалі.
"Ми повинні індексувати пенсії як мінімум на індекс інфляції, а краще – за тією формулою, яка була введена в жовтні 2017 року. Яка складається на 50% із зростання інфляції і на 50% – із зростання фонду заробітної плати. Ми це робитимемо. Така індексація повинна відбуватися щороку. У березні кожного року ми повинні індексувати пенсії для того, щоб вони не втрачали своєї вартості", – сказала вона.
На сьогодні дефіцит Пенсійного фонду традиційно покривається з бюджету. А ось подальша ситуація з Пенсійним фондом, за словами Третякової, прямо залежатиме від розвитку економіки.
"Ми хочемо перезапустити економіку. Ми хочемо стрибок в економічному розвитку. Це стовідсотково дасть стрибок і в зростанні заробітних плат, а після цього стрибнуть вгору і пенсії", – сказала вона.
Також експерт нагадала, що економічні теорії говорять про те, що для того, щоб "запустити" економіку, потрібно запустити позабанківську сферу.
Нова система соціального страхування і гроші для домогосподарств
Другий блок реформ буде пов'язаний з питаннями соціального страхування. Передусім пропонується усунути державу від монополії в цій сфері.
"Ми перевстановити систему загальнообов'язкового державного соціального страхування – це Фонд соціального страхування і Фонд з безробіття, – насамперед надаючи роботодавцям право вибирати, де купувати це страхування", – заявила Галина Третякова.
Третій і четвертий блоки реформ обіцяють збільшити доходи українців. Зокрема, "повернути домогосподарствам гроші" планується шляхом зміни моделі оподаткування.
"Ми забули, що домогосподарства виконують в макроекономіці дуже важливі завдання. Створюють попит, народжують людський капітал – найману працю, підприємництво і т.д. Тому у домогосподарства є своя собівартість. Ми повинні зробити таку модель оподаткування, щоб повернути собівартість домогосподарствам", – так під час панельної дискусії експерт пояснила суть змін.
Плани зробити "чесну компенсацію за нанесення шкоди життю і здоров'ю" також, очевидно, пов'язані з питаннями оподаткування та страхування. Однак конкретніше про них не повідомлялося.
Чи можливе в Україні економічне диво
Експерти по-різному оцінюють можливість найближчим часом "перезапустити" економіку. Економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук впевнений, що це не швидкий процес.
"Ні в яке "економічне диво" я не вірю. Чудес в економіці не буває. Ми порівнюємо Сінгапур зараз і 50 років тому і говоримо: "Це економічне диво! " Ні, це не диво, це 50 років наполегливих змін системи. І тільки коли було накопичено достатню кількість таких змін, стався якісний стрибок. Ми повинні накопичити якісні зміни за рахунок реформ, і ось коли якість цих змін стане такою, що збільшить інтерес до України з боку інвесторів, якість робочої сили і т.д. – тоді це дасть позитивний результат. Не одразу. Не за рік і не за 5. Можливо, років за 10-15. Навіть для того, щоб сюди увійшов якийсь великий інвестор і створив виробництво, потрібно 3-4 роки ... Ще потрібно враховувати, що ми увійшли в період старіння населення і через це – додаткове навантаження на економіку. Через це, в тому числі, такого дива, як було в Сінгапурі, ми вже не зможемо повторити. Зараз інші умови", – каже Борис Кушнірук.
Аось президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак вважає, що питання швидких змін – це питання виживання України як держави.
"Я скажу так: у нас немає іншого виходу, крім як демонструвати економічне диво, якщо ми не хочемо, щоб Україна перестала існувати як держава. Різкі зміни можливі, і Україні вони дійсно необхідні. А то, що вони можливі, продемонстрували багато країн, зокрема східноазіатських. Ці країни теж перебували на досить низькому рівні розвитку, але за рахунок внутрішніх реформ починали демонструвати економічні успіхи, показували двозначні цифри зростання ВВП. Я вважаю, що для України теж 5-10% – цілком реальні цифри. Тільки для цього потрібно провести реформи. Податкову, пенсійну. Провести дерегуляцію, приватизацію, земельну реформу. І насамперед – змінити систему правосуддя і правоохоронну систему", – каже Тарас Козак.
Стосовно пенсійної системи, то експерти сходяться в тому, що в нинішньому її вигляді вона не тільки не зможе забезпечити пенсіонерам гідне існування, а й серйозно гальмує розвиток економіки.
"Чинна солідарна система не може забезпечити нормальний рівень пенсій і заважає розвиватися економіці. Щоб розвивалася економіка, потрібно, щоб сюди прийшли іноземні інвестори А вони прийдуть, коли ми зменшимо податки. Звичайно, при цьому тут має бути ще верховенство права, чесні суди і правоохоронні органи і т.д. А чинна пенсійна система не дає можливості знизити оподаткування. Навіть зараз, при високих податках, пенсії маленькі. А якщо ми знизимо їх – пенсіонери взагалі залишаться голодними. Мені здається, тим людям, які виходитимуть на пенсію через 7-8 років, пенсія не світить взагалі. Або її вистачить лише на хліб і воду", – лякає Тарас Козак.
"Ми маємо довгостроково дефіцитну, фактично безнадійну систему пенсійного страхування, і ця проблема з кожним роком погіршується, тому що населення старіє, робоча сила їде з країни", – констатує Борис Кушнірук.
Деякі із запропонованих Галиною Третяковою змін викликають дискусії.
"Я вважаю, що в Україні потрібно робити гнучкішу систему пенсійного забезпечення. Для отримання пенсії у людини, звичайно, повинен бути достатній трудовий стаж. Але при цьому людина повинна мати можливість регулювати, коли їй йти на пенсію. Тільки якщо вона вирішить зробити це раніше, вона втратить частину пенсії. Те ж стосується пізнішого виходу на пенсію, в тому числі за умови роботи не на повний робочий тиждень. Накопичений стаж повинен бути підставою для підвищення пенсії після певного віку. Але що стосується другої системи пенсійного страхування... За рахунок чого можна вводити другий рівень пенсійного страхування? Є два варіанти. Перший – зменшити відсоток відрахувань до солідарної системи та дати можливість залишати частину єдиного соціального податку на персональних рахунках. В такому випадку результатом може стати поява додаткової "дірки" в Пенсійному фонді, яку доведеться закривати за рахунок держбюджету. І другий варіант – збільшувати додаткові обов'язкові платежі для роботодавців або громадян. Але таким чином створюватиметься додатковий тиск на фонд оплати праці та стимулюватиме тінізацію зарплат. Тим більше, сьогодні ніхто не в змозі гарантувати, що ці гроші на персональних рахунках збережуться. Потім що це будуть вкладення в якісь активи, в цінні папери, які можуть, в тому числі, падати в ціні. Крім того, немає гарантій, що ці гроші просто не вкрадуть", – каже Борис Кушнірук.
Він дотримується думки, що потрібно йти по шляху зменшення внесків до солідарної пенсійної системи.
"Це сприяє виведенню зарплат з тіні, хоча спочатку збільшить дефіцит ПФУ. І треба чесно сказати людям, що внески до солідарної пенсійної системи гарантують їм якийсь соціальний мінімум після виходу на пенсію. Більше за рахунок держави їм не гарантується нічого. І треба дати людям можливість добровільного накопичення і ввести пільги при оподаткуванні, щоб частину коштів вони могли направляти на недержавну систему пенсійного забезпечення.
Я також прихильник того, щоб взагалі відмовитися від системи страхування з безробіття, а страхування від нещасних випадків на виробництві та втрати годувальника повинні покладатися на недержавну систему страхування. Потрібно відв'язати це страхування від фонду заробітної плати, щоб зменшити тиск на нього. Те ж саме стосується компенсації за тимчасову непрацездатність. Лікарняні теж повинні покриватися за рахунок недержавного страхування. Причому може бути система, що три тижні на рік покриває підприємство, а все, що більше, – або за рахунок страховки, або взагалі не повинно покриватися. Це потрібно зробити, щоб зменшити навантаження на фонд оплати праці", – пропонує Борис Кушнірук.
