Щодо нарахування та утримання ЄСВ, ПДФО та ВЗ із середньої заробітної плати сільського голови у зв'язку з закінченням терміну повноважень
Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14, ст. 191 та ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі –ПКУ), уважно розглянуло звернення щодо нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб та військового збору з середньої заробітної плати сільського голови у зв’язку з закінченням терміну повноважень, і повідомляє наступне.
Відповідно до статті 12 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом 2 статті 33 Закону України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.
Порядок оподаткування доходів податком на доходи фізичних осіб регулюється розділом ІV ПКУ, зокрема пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ встановлено, що доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 вищезазначеного ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ— це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відповідно до пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок з доходів фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, застосовуючи ставки податку на доходи фізичних осіб, визначені ст. 167 Кодексу (у 2015 році: 15 відс. / 20 відс.).
Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Таким чином, середня заробітна плата підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відс. від об’єкта оподаткування (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, визначеному ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої ст. 4 цього Закону, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
Отже, середня заробітна плата є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
