Три помилки з ЄСВ, які роблять навіть профі

Бухгалтери часто припускаються помилок під час нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ), навіть маючи значний досвід роботи. Експерти звернули увагу на три типові ситуації, у яких найчастіше виникають неправильні розрахунки.

1. Інвалідність працівника підтверджено пізніше: чи потрібно перераховувати ЄСВ

Іноді працівник отримує інвалідність раніше, але документи, що її підтверджують, подає роботодавцю значно пізніше. У такому разі деякі бухгалтери намагаються перерахувати ЄСВ за попередні місяці, застосувавши пільгову ставку 8,41% із дати встановлення інвалідності.

Однак це є помилкою. Відповідно до Інструкції №449 право на застосування пільгової ставки ЄСВ виникає лише з дати, коли роботодавець отримав підтвердні документи. Тому перерахунок ЄСВ за минулі періоди не проводиться.

2. Звільнення та повторне прийняття працівника в одному місяці

Ще одна поширена ситуація — коли працівника звільняють і знову приймають на роботу в межах одного календарного місяця.

Наприклад, працівника звільнили 10 лютого, виплативши зарплату та компенсацію за невикористану відпустку на суму 3100 грн. Уже з 11 лютого його повторно прийняли на роботу, і до кінця місяця він отримав ще 5200 грн.

Деякі бухгалтери розглядають ці виплати окремо за двома трудовими договорами і не застосовують вимогу щодо мінімальної бази нарахування ЄСВ. Проте це неправильний підхід.

Для ЄСВ важливо оцінювати загальний статус працівника у межах одного місяця. Якщо він працював за основним місцем роботи та фактично перебував у трудових відносинах з тим самим роботодавцем протягом місяця, потрібно враховувати сумарний дохід.

У наведеному прикладі загальний дохід становить 8300 грн, що менше за мінімальну зарплату (8647 грн). Тому роботодавець має донарахувати ЄСВ до мінімальної бази.

Водночас якщо після звільнення працівника прийнято вже як сумісника, вимога щодо мінімальної бази ЄСВ не застосовується.

3. Лікарняний, який переходить на інший місяць

Третя типова помилка виникає, коли працівник захворів наприкінці місяця.

Наприклад, працівник захворів 25 лютого, а лікарняний триває до 9 березня. У лютому він отримав зарплату 6000 грн, але лікарняний ще не закритий і сума виплат невідома.

У такій ситуації деякі бухгалтери одразу донараховують ЄСВ до мінімальної зарплати. Проте це неправильно, оскільки повна сума доходу за місяць ще не визначена.

Правильний порядок дій такий: у місяці початку хвороби ЄСВ нараховується лише на фактичну зарплату без донарахування до мінімальної бази. Після закриття лікарняного виплати розподіляються за місяцями, до яких вони належать, і тільки тоді визначається, чи потрібно робити доплату до мінімальної зарплати.

Експерти наголошують: уважний аналіз таких ситуацій дозволяє уникнути типових помилок у нарахуванні ЄСВ та можливих претензій з боку контролюючих органів.