02.08.16
Допомога на поховання за рахунок коштів Фонду соцстраху з ТВП та оплата листка непрацездатності, який закрито датою дня смерті
Відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі – Закон № 1105) одним із видів матеріального забезпечення, яке надається за рахунок коштів ФСС ТВП, є допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).
Статтею 27 Закону № 1105 передбачено, що допомога на поховання за рахунок коштів Фонду надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні:
– дружини (чоловіка);
– дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18-річного віку або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів із денною формою навчання – до 23 років;
– батька, матері;
– діда та баби за прямою лінією спорідненості.
Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).
Допомога надається застрахованій особі, членові її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.
Статтею 30 Закону № 1105 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Тобто допомога на поховання надається лише за основним місцем роботи.
Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, установленого законом (ст. 28 Закону № 1105). Відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 16 листопада 2011 року № 55 з 1 січня 2012 року розмір допомоги на поховання становить 2200 грн. і станом на сьогодні Фондом не переглядався.
Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності:
– на поховання застрахованої особи (ч. 3 ст. 31 Закону № 1105) - свідоцтво про смерть, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання;
– на поховання члена сім'ї застрахованої особи (ч. 4 ст. 31 Закону № 1105) - свідоцтво про смерть, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, та довідка з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи.
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листом від 13 травня 2015 року № 5.2-32-841 роз'яснює, що з метою уникнення подвійної виплати допомоги на поховання застрахованої особи також треба надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.
Згідно з частиною 3 статті 32 Закону № 1105 допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від.
Згідно з частиною 4 статті 32 Закону № 1105 призначене, але не одержане у зв'язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачується членам сім'ї, які проживали разом із нею, або спадкоємцям.
Призначене, але не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачується за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку. Суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, виплачуються застрахованій особі за минулий час із дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Частиною 5 статті 32 Закону № 1105 передбачено граничні строки набуття права на матеріальне забезпечення, визначене статтею 20 цього Закону, у т. ч. на допомогу на поховання. Так, матеріальне забезпечення виплачується, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців із дня смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні. Ця норма діє з 1 січня 2015 року незалежно від дати настання страхового випадку.
Слід зазначити, що дванадцятимісячний період відлічується з дня смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні, зазначеного у свідоцтві про смерть, від першого числа місяця, наступного за тим, у якому настала відповідна подія (смерть застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні). Для обчислення періоду 12 календарних місяців беруть цілі місяці з 1 по 31 (30 або 28 (29) – для лютого) число, про що роз’яснено у листі Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17 січня 2015 року № 2.4-17-92.
– дружини (чоловіка);
– дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18-річного віку або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів із денною формою навчання – до 23 років;
– батька, матері;
– діда та баби за прямою лінією спорідненості.
Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).
Допомога надається застрахованій особі, членові її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.
Статтею 30 Закону № 1105 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Тобто допомога на поховання надається лише за основним місцем роботи.
Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, установленого законом (ст. 28 Закону № 1105). Відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 16 листопада 2011 року № 55 з 1 січня 2012 року розмір допомоги на поховання становить 2200 грн. і станом на сьогодні Фондом не переглядався.
Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності:
– на поховання застрахованої особи (ч. 3 ст. 31 Закону № 1105) - свідоцтво про смерть, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання;
– на поховання члена сім'ї застрахованої особи (ч. 4 ст. 31 Закону № 1105) - свідоцтво про смерть, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, та довідка з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи.
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листом від 13 травня 2015 року № 5.2-32-841 роз'яснює, що з метою уникнення подвійної виплати допомоги на поховання застрахованої особи також треба надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.
Згідно з частиною 3 статті 32 Закону № 1105 допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від.
Згідно з частиною 4 статті 32 Закону № 1105 призначене, але не одержане у зв'язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачується членам сім'ї, які проживали разом із нею, або спадкоємцям.
Призначене, але не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачується за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку. Суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, виплачуються застрахованій особі за минулий час із дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Частиною 5 статті 32 Закону № 1105 передбачено граничні строки набуття права на матеріальне забезпечення, визначене статтею 20 цього Закону, у т. ч. на допомогу на поховання. Так, матеріальне забезпечення виплачується, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців із дня смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні. Ця норма діє з 1 січня 2015 року незалежно від дати настання страхового випадку.
Слід зазначити, що дванадцятимісячний період відлічується з дня смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні, зазначеного у свідоцтві про смерть, від першого числа місяця, наступного за тим, у якому настала відповідна подія (смерть застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні). Для обчислення періоду 12 календарних місяців беруть цілі місяці з 1 по 31 (30 або 28 (29) – для лютого) число, про що роз’яснено у листі Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17 січня 2015 року № 2.4-17-92.
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Новини по темі: