1092 0

Нещасний випадок на підприємстві: розслідування та обов’язок роботодавця

Про причини та наслідки нещасних випадків на виробництві розповідає страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду у Маловисківському районі Кіровоградської області Юрій Ліпінський:

«Професійні захворювання і травми на виробництві – прикрі явища і велике горе, бо призводять до непоправного – втрати здоров'я, а іноді життя працівника. Обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України – допомагати людям, які одержали трудове каліцтво або професійні захворювання, забезпечити їм гідне життя. А саме головне – це не залишити людину наодинці з її проблемами, дати відчути, що про неї є кому подбати.

Разом з тим, є випадки приховування нещасних випадків на виробництві. І нині актуальність проблеми полягає у тому, що потерпілі працівники не задумуються над тим, які наслідки можуть виникнути після одержання навіть незначної травми на роботі, оформленої як невиробничої.

Варто відзначити, що серед причин, які найчастіше призводять до травм на виробництві, є порушення трудової і виробничої дисципліни, порушення правил та інструкцій з охорони праці, робота без засобів захисту або з несправним обладнанням чи у нетверезому стані тощо. За ступенем тяжкості наслідки нещасних випадків поділяють на: легкі (з тимчасовою втратою працездатності), тяжкі (з повною або частковою тривалою чи постійною втратою працездатності) та смертельні.

Як правило, тяжкі випадки не приховуються, коли людина отримує таку травму, її везуть у лікарню для надання медичної допомоги. А коли працівники отримують легкі травми і до лікарні не звертаються, багато таких випадків приховуються і про них не повідомляють. Люди, по-перше, самі повинні знати, що про своє здоров'я потрібно дбати і не завжди виконувати ту роботу, про яку говорить керівник. Тобто людина може відмовитися від виконання завдання, якщо існує загроза життю чи здоров'ю її або оточуючих. І відповідно до ст.6 Закону України «Про охорону праці», який на їхньому боці, працівник за таку відмову не несе відповідальності. А по-друге, йдуть на поводу у керівництва, коли свідомо погоджуються на те, щоб приховувати нещасні випадки. З одного боку, це насамперед вина працівників, а з іншого боку – це незнання роботодавцями законодавства, особливо у приватному секторі. У підприємців формується думка, якщо стався нещасний випадок – це кримінал і краще його приховати, ніж розслідувати.

Однією з головних причин приховування травматизму є відсутність контролю за виробничою дисципліною. Щоб контролювати, необхідні чіткі, правильні та глибокі знання з питань охорони праці, які в реальності далеко не завжди відповідають висунутим вимогам. Біда в тому, що насправді часто керівники одержують свою виписку з протоколу перевірки знань і посвідчення без належного процесу навчання та перевірки знань.

Нагадуємо хронологію відповідно до «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2013 №1232 (далі – Порядок). Якщо на виробництві стався нещасний випадок:

1) потерпілий або працівник, який його виявив, або інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт. При цьому безпосередній керівник робіт зобов'язаний: терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставляння до лікувально-профілактичного закладу; негайно повідомити роботодавця про те, що сталося; зберігати до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці у такому стані, в якому вона була на момент настання нещасного випадку;

2) лікувально-профілактичний заклад повинен передати впродовж доби екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві: підприємству, де працює потерпілий; робочому органу Фонду; територіальному органу Державної служби України з питань праці, закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, у разі явлення гострого професійного захворювання (отруєння);

3) роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний:

  •  впродовж однієї години передати засобами зв'язку і впродовж доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок: Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок, керівникові первинної організації профспілки, керівникові підприємства, де працює потерпілий (якщо потерпілий є працівником іншого підприємства), органові державного пожежного нагляду, закладові державної санітарно-епідеміологічної служби;
  •  протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи і організувати проведення розслідування;

4) комісія зобов'язана впродовж трьох робочих днів з моменту її створення провести розслідування, визначити, чи пов'язаний цей нещасний випадок з виробництвом чи ні, та скласти відповідний акт.

Знати основи Порядку розслідування необхідно всім роботодавцям, адже невиконання вимог, визначених цим Порядком, може мати негативні наслідки. Від того, наскільки оперативними і правомірними будуть дії роботодавця при нещасному випадку на виробництві, залежить насамперед здоров'я і життя потерпілого, а також своєчасність і повнота соціальних виплат, передбачених законодавством. Якщо ж дії роботодавця будуть спрямовані на приховування нещасного випадку або професійного захворювання, то це послужить підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб підприємства.

Звертаємо увагу роботодавців, спеціалістів з охорони праці підприємств на необхідність виконання вимог законодавства про охорону праці та на своєчасне повідомлення (протягом доби) до Фонду про нещасний випадок на виробництві. Роботодавці, які порушують строки повідомлення про нещасні випадки, згідно із ст. 165-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягуються спеціалістами Фонду до адміністративної відповідальності».



загрузка...
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (0)