Андрій Рева: Для підвищення мінімальної заробітної плати підстав було більше, ніж достатньо
За словами Міністра, відповідні розрахунки, зроблені, щоб побачити можливість виходу на рівень 2014 року, показують, що мінімальна зарплата повинна складати 2442 гривні. Наявність економічних можливостей здійснення на даному етапі такого відновлення демонструє вкрай низьке співвідношення середньої зарплати і мінімального її розміру, що в жовтні становило лише 27% в Україні. А за рекомендаціями МОП воно має бути не менше 50%, а в країнах ЄС – 70%. Тобто, динаміка цих показників свідчить, що середня зарплата в Україні протягом січня 2014-го – жовтня 2016 років зросла на 69%, мінімальна зарплата – лише на 19%.
„Здавалося б, а про що тут можна взагалі сперечатися? Адже за рівнем заробітної плати Україна посідає ганебне останнє місце в Європі, куди ми всі так прагнемо, а серед країн колишнього СРСР ми випереджаємо лише Таджикистан – поки що. Але, як сказав класик, якби геометричні аксіоми зачіпали інтереси людей, то їх би теж спростовували. А коли мова йде про ключову гарантію в оплаті праці мільйонів українців, кількість бажаючих спростувати очевидні речі просто зашкалює, - сказав Андрій Рева. - Хочу вказати на об’єктивні факти застосування подібних міфів.
По-перше. Лунають необґрунтовані звинувачення щодо проблеми зрівнялівки в оплаті праці кваліфікованих та некваліфікованих працівників бюджетних установ після підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень. Урядом було озвучено, що при зростанні мінімальної зарплати одночасно пропонується підвищити розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки до 1600 гривень, тобто до розміру затвердженого прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто посадовий оклад працівника першого тарифного розряду ЄТС, порівняно з сьогоднішнім днем, з 1 січня 2017 року зросте на 44%. І таким чином буде ліквідовано розрив у 265 гривень, який існує між цим показником і затвердженим прожитковим мінімумом”.
За словамиМіністра соціальної політики, це сталося вперше за 20 років – після прийняття Закону про оплату праці в Україні. Нагадаємо, що все життя профспілки боролися за те, щоб перший тарифний розряд дорівнював мінімальній заробітній платі, яка в той час дорівнювала прожитковому мінімуму. Це стало можливим тільки зараз, завдяки рішенню Парламенту.
„Відповідно зростуть посадові оклади працівників бюджетної сфери, - обґрунтовує рішення Уряду Міністр. - У середньому зростання становитиме 50%. Оскільки посадові оклади працівників бюджетної сфери диференційовані, то рівень оплати праці працівників буде різним – в залежності від рівня кваліфікації та складності робіт.
Для підвищення заробітних плат працівникам бюджетної сфери в проект державного бюджету України на 2017 рік, який буде розглядатися найближчим часом, передбачені видаткові кошти порівняно з 2016 роком в сумі 40 мільярдів гривень, у тому числі для нарахування надбавок і стимулюючих виплат. І таким чином, середня заробітна плата дільничного лікаря, терапевта вищої категорії, віднесеного до 13 розряду Єдиної тарифної сітки, становитиме 4940 гривень, фельдшера вищої категорії – близько 3960 гривень, оскільки його посада віднесена до 10 тарифного розряду. А рівень зростання оплати праці вчителів буде додатково враховувати підвищення з 1 січня 2017 року на два тарифних розряди Єдиної тарифної сітки. Тобто мова йде не просто про підвищення зарплати, а про перенесення посадових окладів цих людей на два тарифних розряди вище. Отже, заробітна плата вчителя вищої категорії, який буде віднесено до 14 розряду, з 1 січня становитиме 5260 гривень, а вчителя без категорії - 3950 гривень”.
Другий закид, що його спростував Міністр Андрій Рева, це те, що зростання мінімальної зарплати зумовить високий рівень інфляції.
Напередодні Національний банк України виступив із заявою про зроблені розрахунки й визнав,що це рішення істотно не впливає на розмір інфляції в Україні.
„Стверджуємо, що в даних умовах таке підвищення заробітної плати не викличе зростання цін на споживчі товари та послуги, - переконаний Міністр соціальної політики. - Левова частина ресурсів – це зменшення тіньових, неофіційних заробітних плат. Ми всі знаємо, велика частина зарплат виплачується в конвертах, з них не сплачуються страхові внески. Близько 50% працівників отримують заробітну плату до 3000 гривень на папері. 47 тисяч керівників підприємств мають офіційну заробітну плату 1450 гривень. Це – керівників, а, відповідно, й головних бухгалтерів.
Також не погоджуємося з твердженням, що рішення про підвищення заробітних плат змусить підприємства переводити своїх працівників на скорочений робочий тиждень. Державою створені достатні умови для роботодавців, які мають змогу підвищувати заробітну плату для працівників.
Завдяки вашому рішенню, шановні колеги, податкове навантаження на фонд оплати праці в минулому році було зменшено – з 38% до 22%. Мова йде про додатковий ресурс, який передали підприємцям, - 65 мільярдів гривень. Тобто гроші є. У тому числі, таким чином, ми хочемо системно підійти до вирішення проблеми забезпечення трудових прав громадян та їх прав на соціальний захист, зменшити частку неоформленої зайнятості, яка є поширеною і не відповідає європейським стандартам у сфері праці”.
На думку Міністра, прийняте рішення потрібно виконувати й потрібно контролювати. Для цього необхідно вдосконалити державний контроль за дотриманням законодавства. Прийнятим законом надаються повноваження для здійснення контролю в сфері зайнятості та оплати праці виконавчим органам рад міст обласного значення та об’єднаних територіальнихгромад. Це там, де тіньова зайнятість найвища. Міський голова, міська рада, виконком прекрасно знають всіх керівників будівельних організацій, яким вони виділяють землю. Якщо в них на будівництві працюють неоформлені люди, то їм набагато легше знайти власників і змусити їх платити податки.
„Що отримає держава від цього? При збільшенні кількості тих, хто буде працювати легально, зростуть внески – єдиний соціальний внесок – в Пенсійний фонд. Значить, зменшиться його дефіцит, і це поліпшить ситуацію для наших пенсіонерів, - пояснює Міністр. - Крім цього, хочу зазначити, що в законі, схваленому 6 грудня, відновлено перерахунок страхових виплат (це дуже важливо!) потерпілим на виробництві. Два роки ці люди – шахтарі, металурги, які втратили здоров’я на виробництві, - вимагали, щоб ми поновили ці виплати. Завдяки рішенню Парламенту 6 грудня ці виплати було поновлено. З 1 березня 2017 року буде поновлено такий перерахунок для 220 тисяч потерпілих на виробництві.
Крім того, з 1 січня 2017 року будуть підвищені розміри виплат для найбільш вразливої категорії потерпілих на виробництві – тим, що отримують невеликі страхові виплати. Вони одержать додатково від 100 до 400 гривень відповідно. Це – не багато, не мало – 65 тисяч потерпілих.
Схвалення цих змін дає можливість встановити в державному бюджеті на наступний рік основну соціальну гарантію в сфері праці на рівні 3200 гривень, що реально вплине на ситуацію з бідністю в країні, захистить працюючих громадян з низькими доходами і дасть змогу проводити інші важливі соціальні реформи. Ми продовжуємо працювати над тим, щоб підвищити рівень життя наших громадян, зокрема рівень пенсійного забезпечення, встановити справедливість при нарахуванні пенсій залежно від страхового стажу та сплачених внесків, осучаснити пенсії, нараховані в попередні роки. Проведена реформа в сфері оплати праці прискорить ці зміни та створить реальну можливість для подолання дефіциту Пенсійного фонду України.
Хочу ще раз подякувати за прийняте 6 грудня, я вважаю, історичнерішення”.
Також Міністр соціальної політики повідомив народних депутатів, що наразі в Міністерстві соціальної політики розробляється документ щодо забезпечення соціальними стипендіями студентів навчальних закладів.
