КСУ змінив правила відпусток: кому платять, а кому — ні

Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 3-р/2026 і перевірив на відповідність Конституції ключові норми воєнно-трудового Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136‑IX.

І результат — не однозначний: частину обмежень залишили в силі, а частину — скасували як неконституційні.

Розбираємось, що ж саме змінилось.

Що залишили чинним?

КСУ повністю підтвердив законність абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону № 2136.

А це означає, що під час воєнного стану роботодавці й надалі можуть:

1. Обмежувати надання інших видів відпусток (понад 24‑денну щорічну основну відпустку) в період дії воєнного стану. Винятки: відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини.

2. За рішенням роботодавця надавати інші види відпусток у період воєнного стану без збереження зарплати.

3. Переносити невикористані дні таких відпусток на післявоєнний період.

А тепер — що скасували?

Перше. КСУ визнав неконституційною норму, яка дозволяла роботодавцю фактично «економити» на відпустках. Мова про ситуацію, коли частину щорічної основної відпустки понад 24 дні можна було зробити неоплачуваною. Тепер це прямо заборонено.

Друге. Суд скасував норму, яка дозволяла продовжувати ці обмеження навіть після завершення воєнного стану — аж поки працівник не використає всі перенесені дні.

Що це означає на практиці?

Баланс змінився: роботодавцям залишили інструменти гнучкості, але забрали можливість маніпулювати оплатою відпусток і «тягнути» обмеження безкінечно.

А для кадровиків це означає одне — правила вже інші, і працювати «по-старому» більше не вийде.

Тож як саме тепер правильно надавати відпустки і де найбільші ризики — розбираємо у відео.