Про це заявив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк за підсумками засідання Міжвідомчої робочої група з питань забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати.
За словами Павла Ковтонюка галузь охорони здоров’я України стабільно утримує негативний рейтинг за рівнем середньомісячної заробітної плати працівників серед галузей економіки. Так, у 2016 році середня зарплата медиків становила 3368 грн. У той же час в промисловості цей показник на 75% вищий – 5910 грн., в освіті – 3787 грн.(+ 12 %), у сфері культури – 3732 грн. (+11 %).
З 1 січня 2017 року посадові оклади працівників бюджетних галузей, у тому числі і галузі охорони здоров’я, зросли в середньому на 40% порівняно з 2016 роком.
Разом з тим, зміни, внесені до статті 95 Кодексу законів про працю України та статті 3 Закону України «Про оплату праці» щодо визначення мінімальної заробітної плати, призвели до порушення міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень у розмірі оплати кваліфікованої і некваліфікованої праці працівників бюджетної сфери.
Таким чином, існує ризик, що некваліфіковані працівники (прибиральниці, сторожі, двірники) та кваліфікований персонал (лікарі, медичні сестри, фельдшери, юрисконсульти, економісти, бухгалтери) можуть отримувати практично однакову заробітну плату.
Міністерство охорони здоров’я запропонувало кілька шляхів виходу з ситуації. «Ризик зрівнялівки заробітних плат повинен вирішуватись шляхом кількох інструментів. Перше – забезпечення диференціації за допомогою надбавок. Вони можуть фінансуватися як з державного бюджету, так і місцевого. Уряд закликає місцеву владу за допомогою місцевих надбавок допомагати головним лікарям диференціювати зарплати. Друге – використання можливостей для автономії в плануванні штату працівників закладу, плануванні фонду оплати праці, яку уряд вже надав шляхом скасування 33-го наказу і шляхом переходу на спрощену систему планування бюджету (зміни до Постанови КМУ №228). Найкращим інструментом для вирішення проблеми зарплат є автономний статус медичного закладу комунального некомерційного підприємства. Якщо заклад знаходиться в такому статусі, він має всі можливості для встановлення власної сітки заробітних плат, а отже забезпечувати їх диференціацію», – наголосив заступник міністра.
МОЗ України радить громадам ухвалювати рішення на місцевому рівні щодо перетворення медзакладів в комунальні некомерційні підприємства та сподівається на ухвалення законопроекту 2309 а-д, який сприятиме прискоренню процесу їх автономізації.