Зарплата вчителя — 40 тисяч гривень: коли очікувати таких змін?

Про це розповів міністр освіти Оксен Лісовий під час виступу на Національній (не)конференції EdCamp Воля 2023, пише Osvitoria.

«Без зміни системи оплати праці реформи не буде»

Сьогодні вже з високих трибун кажуть про те, що в нас застаріла система оплати праці. Вона передбачає маленьку базову ставку та купу надбавок. Типовим рішенням для засновників шкіл стає така собі економія: надбавки прибирають, і педагоги живуть на копійки. Згідно з даними МОН, середня зарплата молодого вчителя на 2023 рік складається з посадового окладу 5,7 тис. грн і надбавок за престижність праці та за вислугу років — 1,9 тис. грн (разом). Тобто загалом 7,6 тис. грн. Тоді як середня зарплата в країні — 13,4 тис. грн, тобто майже вдвічі вища. 

Нині зміна принципів нарахування заробітної плати вчителям  — один з дев’яти ключових потоків діяльності МОН. До слова, окрім цього, у фокусі уваги дошкілля, початкова, базова школа, окремим блоком — старша школа та професійні ліцеї (разом, бо реформа одночасно змінить їх та дещо поєднає), вища освіта, позашкілля. А також євроінтеграція та цифровізація. Про це розповів міністр освіти і науки Оксен Лісовий. 

Рівень заробітної плати вчителів має залежати від багатьох параметрів: рівня кваліфікації, реальних досягнень. А от кількість років, які людина пропрацювала вчителем, — зовсім не основний показник, як було раніше. 

— На всі питання про долю реформ однозначно відповідаю: ми є адептами НУШ і продовжуємо всі конструктивні напрацювання, звісно, з урахуванням обставин, — закцентував увагу Оксен Лісовий. — У нас є надважлива складова, щоб продовжувати реформу. Депутати добилися вже цього року виділення значної суми з держбюджету на впровадження НУШ: щонайменше 1,5 млрд грн. Президент України вбачає в освітніх змінах пріоритет номер один після війни. Сьогодні оборона — ключовий пріоритет, а після перемоги ним стане освіта. До напрацювань може долучитися кожен проактивний освітянин. 

— Зараз ми на етапі дизайнування трансформацій у сфері освіти, — пояснив далі міністр. — Це нагадує, як перед зведенням будівлі створюють дизайн-проєкти. Вже маємо політичну волю, розуміємо, скільки це буде коштувати, і здатні знайти джерела фінансування для забезпечення трансформації. Питання в тому, як досягти цього бачення і реалізувати візію освіти, як її сприймає суспільство. Тому ми переходимо до широкого громадського обговорення змін, а третім етапом буде вже впровадження новацій. Кожен освітянин має змогу долучитися до формування бачення шляху, який ми маємо пройти. Я абсолютно переконаний: успіх будь-якого поступу можливий лише зі залученням суспільства. 

Кількість годин на ставку має подвоїтися

— Велику комплексну реформу, яку анонсував пан міністр, вже у серпні 2023 представить Президент України, а почнеться вона у вересні, — розповів народний депутат, член Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин. — Зарплата вчителів після перемоги обговорюється в розмірі 40 тис. грн. Цю суму я не вигадав, не взяв зі стелі. За нею — підрахунки. Але це не популістське легке рішення, адже за ним підуть і болючі, складні наслідки: сертифікація вчителів, скорочення мережі шкіл, «поріг» входу в професію (підвищення вимог до кандидатів на посаду вчителя), обмеження перебування директорів шкіл на посаді.

— У нас найнижча кількість годин на ставку серед країн Європи для вчителів — 18. Тож обговорюється перехід до 36 годин (це будуть не лише «горлові», а й підготовка до занять). А тому ніхто не зможе брати півтори ставки.

Як будуть реорганізовувати школи?

Підвищення оплати праці пов’язане з оптимізацією штату школи та мереж шкіл. 

— Органи самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі шкіл з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, — розповів народний депутат, член Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук. — А засновники ліцеїв до 1 вересня 2027 року повинні забезпечити створення ліцеїв та оснащення матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до інтернету, на конкурсних засадах відібрати вчителів та керівників ліцеїв. 

Виникла проблема, яка закладена в законодавстві: реорганізувати школу в сільській місцевості, ліквідувати, змінити тип нині можна лише за правилами, що встановлені статтею 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Лише після громадського обговорення проєкту рішення засновника, який оприлюднено за рік до прийняття відповідного рішення. До профільного комітету ВР надійшло чимало пропозицій зменшити цей термін. Пропонують різні варіанти: пів року, 4 місяці, 2 місяці. Це слушна думка, але треба зважити ризики. Засновник може, наприклад, у травні оприлюднити рішення, а у вересні школа починає надавати послуги лише на початковому та базовому рівнях освіти. І тоді дев’ятикласники ризикують піти на канікули зі сподіванням перейти у своїй школі в 10-й клас, а у вересні його вже не буде. Усе це доведеться врахувати, вносячи зміни до Закону «Про повну загальну середню освіту». 

Урядовці запевнили: хоча до перемоги вільних коштів на значне підвищення зарплати не буде, ідеться не про якісь гіпотетичні часи, не про порожню обіцянку. Підготовка реформи вже розпочалась. Освітяни, які впевнені у своїй кваліфікації, вміють підвищувати свій професійний рівень, діяльність яких відповідає вимогам НУШ, дочекаються гідної оплати своєї нелегкої та почесної праці.