Щодо оскарження процедур закупівель, здійснення контролю та моніторингу
Мінекономрозвитку у листі від 12.10.2015 р. № 3302-05/33731-06 надало роз’яснення щодо змін у сфері державних закупівель, визначенихЗаконом України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (далі — Закон).
Порядок оскарження процедур державних закупівель визначений ст. 18 Закону. Так, суб’єкт оскарження подає скаргу до органу оскарження з урахуванням вимог щодо змісту інформації та оформлення (ч. 1 ст. 18 Закону), а також з урахуванням строків подання скарги (ч. 4 ст. 18 Закону).
Скарги щодо укладених договорів закупівель розглядаються у судовому порядку.
Разом з тим ч. 3 ст. 18 Закону передбачено право особи щодо звернення до замовника, генерального замовника з вимогою стосовно усунення порушення під час проведення процедури закупівель. При цьому замовник, генеральний замовник у разі отримання такого звернення має право на добровільній основі вжити належних заходів, у тому числі з призупиненням процедури закупівлі, для врегулювання питань, зазначених у зверненні.
Надіслання звернення замовнику, генеральному замовнику не позбавляє особу права звернутися зі скаргою до органу оскарження. Замовник, генеральний замовник повинні повідомити заявнику про рішення, прийняті за результатами розгляду звернення, та одночасно протягом одного робочого дня з дня прийняття такого рішення подати його разом із зверненням для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу.
У разі подання скарги щодо тієї самої процедури закупівлі, якої стосується звернення, замовник, генеральний замовник повідомляють орган оскарження про вжиті за цим зверненням заходи.
Таким чином, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, генерального замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право завернутися до замовника (генерального замовника), до органу оскарження або суду.
Також у листі зроблено акцент на тому, що контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. При цьому моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.
Таким чином, Мінекономрозвитку як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономрозвитку визначено в ст. 8 Закону.
Враховуючи вищезазначене, до компетенції Мінекономрозвитку не належить розгляд скарг, здійснення контролю у сфері державних закупівель, а також проведення моніторингу закупівель.
По матеріалам: Інформаційна сторінка / БЮДЖЕТНА БУХГАЛТЕРІЯ