Виплата середнього заробітку за рішенням суду: за яким КЕКВ?

Дійсно, вимога стягнути з роботодавця на користь працівника середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП є досить поширеним явищем під час формування позовних вимог у заяві про поновлення на роботі.

Середній заробіток за ч. 2 ст. 235 КЗпП за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах. Саме так вважає Верховний Суд (див. постанову від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19).

Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Аби з’ясувати, за яким КЕКВ виплачувати працівнику середній заробіток за період вимушеного прогулу, треба звернутися до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

За загальним правилом, визначеним цією Інструкцією, заробітна плата працівникам установи повинна виплачуватися за КЕКВ 2111 «Заробітна плата».

А якщо середній заробіток за час вимушеного прогулу і є заробітною платою, то його слід виплачувати за КЕКВ 2111? А ось і ні!

Річ у тім, що з  20.12.2022 діє наказ Мінфіну від 30.11.2022 № 400, яким було внесено зміни до Інструкції № 333. А саме, було змінено порядок визначення КЕКВ для здійснення виплат за рішенням суду — викладено в новій редакції п.п. 9 п. 2.6 Інструкції № 333. 

На сьогодні п.п. 9 п. 2.6 цієї Інструкції передбачає, що за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» здійснюється виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених пп. 24 та 28 п.п. 2.5.3 п. 2.5 Інструкції № 333, щодо:

• відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду;

• інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду.  Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом;

• відшкодування судових витрат.

Тобто саме п.п. 9 п. 2.6 Інструкції № 333 містить відповідь на запитання, яке ми розглядаємо.

Отже, виплати, які належать працівнику (середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсація моральної шкоди тощо) слід здійснювати за КЕКВ 2800.

До того ж, сплачувати ПДФО, ЄСВ, а також інші податки і збори, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, також слід за КЕКВ 2800.

Щодо судового збору, то його суму також слід сплатити за КЕКВ 2800.

Такий висновок підтверджує лист ДКСУ від 25.05.2023 № 15-12-12/9255.