Ситуація: бюджетна установа отримала від благодійника ноутбук зі встановленою операційною системою Windows (на правах користування). У документах, наданих благодійником, вартість комп’ютерної техніки та ОС зазначено окремо. А саме, згідно з Актом приймання-передачі вартість ноутбука становить 23700 грн, ОС — 7500 грн.

Установа списала основний засіб, який містить дорогоцінні метали. Це зазначено тільки в інвентарній картці. Як визначити вміст дорогоцінних металів, якщо нема техпаспорту на цей ОЗ? Як оформити здавання дорогоцінного брухту? Як класифікувати надходження від його реалізації та на які цілі можна їх витратити? Наведіть, будь ласка, приклад відображення цієї операції в бухобліку.

Бюджетна установа отримала благодійну допомогу — вживані меблі. В Акті приймання-передачі матеріальних цінностей благодійник зазначив найменування та їх кількість, але без вартості. Чи оприбутковувати таку допомогу? Якщо так, то як її оцінити та які документи слід оформити?

На складі установи обліковуються запаси (краска, будівельні матеріали, санітарно-технічні матеріали, що залишились після ремонту), а також основні засоби (старий металевий сейф). Ці активи нам не потрібні. Також на обліку є деяке обладнання, в якому вже немає потреби. Використовувати запаси найближчим часом ми не збираємось, вони лише місце займають. Сейф за призначенням не використовується, як і обладнання. Яким чином можна списати такі активи з балансу? Або іх якось передати іншій установі, якій вони більш потрібні? Які взагалі існують варіанти для вирішення такої ситуації?

Шановні колеги! Ми підготували для вас унікальну, суперкорисну книгу – «Альбом бухгалтерських проводок для бюджетних установ».

Допомога в натуральній формі завжди була порятунком для бюджетних установ. Під час надходження «натуралки» установи не витрачають власні кошти, але повинні документально оформити такі надходження та відобразити їх в бухобліку.

Перед ремонтом приміщення, обладнання, устаткування або транспортного засобу їх потрібно оглянути та скласти дефектний акт. Це документ, який підтверджує, що об’єкт потребує ремонту, виправлення дефектів. У цьому матеріалі розглянемо детальніше що це за документ «дефектний акт», для чого він потрібен, як його правильно скласти та за якою формою.

Насамперед слід нагадати, що ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР зобов’язує всіх роботодавців забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Розрахунки з підзвітними особами виникають у всіх бюджетних установах. Такі розрахунки – це широке коло операцій з готівковими коштами, розрахунками, придбанням матеріальних цінностей, оподаткуванням тощо. Тому виконання цієї ділянки облікової роботи вимагає чіткого дотримання вимог чинних нормативних актів. Тож у цій статті узагальнимо основні вимоги щодо таких розрахунків та розглянемо порядок їх здійснення та відображення в бухобліку на прикладах.

Проведення поточних та/або капітальних ремонтів будівель і споруд потребує кожна бюджетна установа. В зв’язку з цим постає питання щодо класифікації ремонтних робіт. Особливо при плануванні видатків на ремонт. І не дарма, оскільки від виду ремонту (поточний чи капітальний) напряму залежить порядок застосування КЕКВ при оплаті ремонтних робіт. У цій статті ви знайдете підказки, які допоможуть вам визначити роботи, що відносяться до поточного ремонту, та ті, що належать до капітального ремонту.