Дефектний акт: коли та навіщо складати, що зазначати

Що таке дефектний акт 

В загальному випадку дефектний акт (дефектна відомість, акт про виявлені дефекти, відомість дефектів) – це документ, який підтверджує факт пошкодження (дефектів) певного матеріального об’єкта, необхідність його ремонту. Він містить перелік робіт, які необхідно виконати для виправлення дефектів, та необхідних для цього ТМЦ.

Дефектний акт також може обґрунтовувати необхідність проведення поліпшення, модернізації або добудови справного об’єкта. Тому що перед складанням кошторису витрат на такі дії необхідно визначитися з конкретними роботами, які треба провести на об’єкті.

Фактично дефектний акт належить до початкової проектної документації, хоча він не є обов’язковим документом, а виконує лише планові та контрольні функції. Дефектний акт не є тим документом, на підставі якого визначаться остаточна вартість ремонту. Він лише допомагає прорахувати витрати, але повний розрахунок вартості ремонту визначається пізніше.

Разом з тим, бюджетні установи здебільшого складають дефектний акт. Адже вони зобов’язані обґрунтовувати та підтверджувати доцільність витрачання бюджетних коштів і відповідність такого витрачання затвердженому кошторису.

Зазвичай дефектні акти застосовують:

• у будівництві;
• при капітальному і поточному ремонті будівель та споруд;
• при ремонті, поліпшеннях, модернізації обладнання та транспортних засобів.

Законодавством чітко не визначено порядок складання дефектного акту. Але цілком логично, що складати его слід на кожний об’єкт окремо. Наприклад, для ремонту ганку складається один дефектний акт, а для ремонту автомобіля – інший. В той же час, якщо ремонту підлягатиме певне приміщення, наприклад актова зала, то можна скласти один дефектний акт із окремими розділами: підлога, стеля, стіни, двері, вікна тощо. 

Хто складає дефектний акт