Інформація по темі "" | Публікації по тегу
07.06.23
18149 0
Друкувати
Обране

Позбуваємось непотрібного майна: продаж, передача, списання

На складі установи обліковуються запаси (краска, будівельні матеріали, санітарно-технічні матеріали, що залишились після ремонту), а також основні засоби (старий металевий сейф). Ці активи нам не потрібні. Також на обліку є деяке обладнання, в якому вже немає потреби. Використовувати запаси найближчим часом ми не збираємось, вони лише місце займають. Сейф за призначенням не використовується, як і обладнання. Яким чином можна списати такі активи з балансу? Або іх якось передати іншій установі, якій вони більш потрібні? Які взагалі існують варіанти для вирішення такої ситуації?

Ситуація, коли в установі виявляється майно, начебто придатне для подальшого використання, але з тих чи інших причин не використовується, не рідкість. Тож, давайте розберемось, як правильно вчинити з таким майном.

Положенням № 879, передбачено, що під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання та оцінка. При цьому в установі необхідно забезпечити:

  • виявлення фактичної наявності активів та перевірку повноти відображення зобов’язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;
  • установлення лишків або нестач активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;
  • виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;
  • виявлення активів та зобов’язань, які не відповідають критеріям визнання.

Тож якщо після проведення вищезазначених заходів інвентаризаційна комісія виявила застаріле майно, у бухгалтера виникає цілком логічне запитання: що з ним робити? Чи можна його позбутися та як це правильно зробити?

Взагалі, під такими цінностями прийнято вважати цінності, які придатні для використання, але з різних причин не експлуатуються установою в цей час. При цьому до цієї категорії відноситься саме майно, яке не втратило своє призначення та придатне для подальшої експлуатації. Ситуації з таким майном можуть бути найрізноманітніші, а не лише така, яка згадується у запитанні. Наприклад, на балансі можуть перебувати об’єкти нерухомого і рухомого майна, які не використовуються з різних причин (наприклад, відсутність грошових коштів на проведення капітального ремонту), об’єкти незавершеного будівництва, відходи виробництва тощо.

Наразі чинне законодавство дає право бюджетним установам застосувати один з варіантів розпорядження майном, яке перебуває у них на праві оперативного управління та обліковується на балансі:

  • продаж майна;
  • безоплатна передача майна іншим бюджетним організаціям;
  • списання майна, як такого, що втратило свої властивості та непридатне або економічно недоцільне для подальшого використання.

Залежно від того, до якого виду активів належить те чи інше майно (рухоме або нерухоме, необоротні або оборотні активи), існують певні вимоги щодо здійснення операцій з такими матеріальними цінностями. Тож кожен із цих варіантів застосовується залежно від конкретного майна та обов’язково оформлюється рішенням комісії установи.

Далі зупинимося детальніше на кожному з варіантів. Але спочатку з’ясуємо, у якій послідовності установи можуть застосовувати кожен із зазначених варіантів. Наприклад, чи може установа, аби не морочити собі голову з продажем чи безоплатною передачею непотрібного майна, відразу його списати з балансу? Чи буде таке рішення правомірним? 

Чи можна списати майно, не намагаючись його продати або передати?

З цього приводу варто знати: прямої заборони або ж адміністративної відповідальності за прийняття такого рішення в діючих нормативно-правових актах не передбачено. Але все ж таки відразу списати з балансу майно без жодної спроби його продати чи безоплатно передати, установам не дозволяє п. 4 Порядку № 1314.

Як зазначено у цьому пунктісписанню підлягає майно:

  • яке не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям;
  • щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне);
  • у разі коли таке майно морально  застаріле  чи  фізично  зношене, непридатне для подальшого  використання  суб’єктом  господарювання та відновлення якого   є  економічно  недоцільним  (у тому числі у зв’язку з будівництвом, реконструкцією та технічним переоснащенням), або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення його є економічно недоцільним), або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

Також у п. 4 цього Порядку зазначено: суб’єкти  господарювання, на балансі яких перебуває майно, первісна  (переоцінена) вартість якого становить більш як 50 тис грн та  яке не використовується, у тому числі морально застаріле та фізично  зношене, подають  щомісяця  до 10 числа інформацію про таке майно суб’єктам управління. Суб’єкт управління з метою ефективного використання та безоплатної  передачі такого майна іншим суб’єктам господарювання, що належать до сфери  його управління, або іншим суб’єктам управління оприлюднює отриману інформацію на власному офіційному веб-сайті. Відсутність протягом 30 робочих  днів з дня оприлюднення інформації стосовно морально застарілого та фізично зношеного майна пропозицій щодо його передачі може використовуватися під час здійснення списання такого майна як підтвердження неможливості його  безоплатної  передачі в установленому порядку.

З огляду на вищенаведені норми Порядку № 1314, вбачається, що лише після того, як установа намагалась продати або безоплатно передати морально застаріле та фізично зношене майно, придатне для подальшого використання, але їй це не вдалося, правомірно буде прийняти рішення про списання такого майна з балансу. 

Продаж непотрібного майна 

Основним документом, яким керуються бюджетні установи під час продажу майна, яке є державною власністю, є Порядок № 803. Продаж майна є його відчуженням, тобто передачею права власності на майно юридичним чи фізичним особам за процедурами та у спосіб, що передбачені цим Порядком.

При відчуженні комунального майна для установи визначальним є документ, затверджений відповідним органом місцевого самоврядування. Як правило, під час його розроблення за основу беруть положення Порядку № 803.

Вимоги цих документів поширюються на майно, яке бюджетні установи відносять до основних засобів. 

З чого розпочати процедуру продажу?

Перш за все, для огляду об’єктів, що підлягають відчуженню, оформлення необхідної документації в установі створюють комісію зі списання майна.

Комісія здійснює огляд матеріальних цінностей, використовуючи для цього необхідну технічну документацію (технічні паспорти, поверхові плани та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку, встановлює можливість або неможливість відновлення і подальшого використання матеріальних цінностей в установі та вносить пропозиції про їх відчуження, передачу або ліквідацію. 

Дозвіл на відчуження основних засобів

Перш ніж почати готуватися до відчуження матеріальних цінностей, бюджетній установі необхідно отримати згоду або дозвіл на відчуження таких об’єктів, звернувшись до суб’єкта управління.

Перелік документів, необхідних для отримання згоди на відчуження майна, які суб’єкт господарювання подає суб’єкту управління разом зі зверненням, наведено в п. 7 Порядку № 803. Це:

1) техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та напрямів використання коштів (з обов’язковим визначенням впливу відчуження майна на цілісність майнового комплексу);

2) відомості про об’єкти ОЗ, які пропонуються до відчуження, за даними бухобліку на останню звітну дату, що передувала поданню звернення стосовно відчуження майна, або на дату оцінки (якщо балансова вартість ОЗ, що пропонується до продажу, відсутня або дорівнює нулю) згідно з додатком 1 до Порядку № 803;

3) акт інвентаризації ОЗ, які пропонуються до відчуження, згідно з додатком 2 до Порядку № 803;

4) акт технічного стану ОЗ, складений на останню звітну дату, що передувала поданню звернення стосовно його відчуження, або на дату оцінки та затверджений керівником суб’єкта господарювання;

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження ОЗ, які пропонується до відчуження (разом з відповідними підтвердними документами);

6) за наявності заборгованості з виплати заробітної плати - відомості про загальну суму заборгованості із зарплати і графік погашення такої заборгованості, а також про наявність заборгованості за податками і зборами (обов’язковими платежами) до бюджетів та державних цільових фондів;

7) висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абз. 7 п. 10 Порядку № 803, а також звіт про оцінку майна, зазначеного в абз. 2 п. 6 Порядку № 803, та майна, згода на відчуження якого надається Фондом держмайна (у випадку, передбаченому абз. 2 п. 10 Порядку № 803).

Рішення про надання чи відмову в наданні згоди на відчуження майна суб’єкт управління повинен прийняти протягом 10 робочих днів з дати надходження до нього зазначених вище документів.

Рішення про надання згоди на відчуження майна оформлюють розпорядчим актом, а про відмову в наданні такої згоди - листом

Незалежна оцінка ОЗ

Порядком № 803 передбачено, що стартову ціну майна встановлюють на рівні його балансової вартості. Але якщо балансова вартість майна, що пропонується до продажу, відсутня або дорівнює нулю, то таку вартість визначають на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики № 1891. Нею передбачено, що незалежна оцінка майна, що пропонується до відчуження, проводиться відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. І головним тут є Закон № 2658.

Згідно зі ст. 5 Закону № 2658 суб'єктами оціночної діяльності є:

  • суб'єкти господарювання. Це зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності;
  • органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Тож у разі необхідності проведення незалежної оцінки майна, яке підлягає відчуженню, установа має звернутись до одного з цих суб’єктів оціночної діяльності.

Результатом проведеної оцінки має бути звіт про оцінку майна.

Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Висновок про вартість майна погоджують відповідно до п. 10 Порядка № 803. Погодження висновку здійснюється не пізніше ніж через 6 місяців з дати оцінки майна. У разі коли висновок не погоджено в зазначений строк, проводиться оцінка майна на нову дату.

Зверніть увагу: з дня погодження відчуження майна і до переходу права власності до покупця або припинення такого відчуження бюджетна установа не має права змінювати вартість майна у будь-якій формі та спосіб.

Також врахуйте, що звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) підлягає обов’язковому рецензуванню, якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування (ст.13 Закону № 2658).

За проведення незалежної оцінки майна та рецензування звіту про оцінку майна доведеться заплатити, адже ці послуги не безкоштовні. Тож, кошторисом установи мають бути передбачені кошти на оплату таких послуг. 

Продаж на аукціоні

Відчуження майна здійснюється виключно на електронних аукціонах в електронній торговій системі. Це передбачено п. 12 Порядка № 803.

Електронний аукціон проводиться відповідно до договору, що укладається між організатором аукціону та операторами електронних майданчиків.

Процедура проведення аукціону прописана в Порядку № 803. Бюджетній установі можна не вникати у її тонкощі, адже відповідальність за організацію та проведення аукціону покладено на його організатора.

Після завершення електронного аукціону складається протокол про результати електронного аукціону. Він є підставою для укладення договору купівлі-продажу між суб’єктом господарювання (бюджетною установою) та переможцем електронного аукціону. Примірну форму договору купівлі-продажу державного майна затверджено наказом № 149.

Договір купівлі-продажу надсилається організатору аукціону (якщо суб’єкт господарювання не є організатором аукціону) та опубліковується організатором аукціону в електронній торговій системі протягом 20 робочих днів з дати формування протоколу про результати електронного аукціону в електронній торговій системі.

Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів до банківської установи як плати за придбане майно.

Покупець зобов’язаний оплатити придбане майно протягом 30 днів з дати опублікування договору купівлі-продажу в електронній торговій системі.

Передача майна покупцю здійснюється суб’єктом господарювання після сплати покупцем у повному обсязі коштів за придбане майно шляхом укладення акта приймання-передачі.

Суб’єкт господарювання у 10-денний строк після передачі майна подає суб’єкту управління відомості про факт передачі. У свою чергу суб’єкт управління забезпечує передачу відомостей про факт передачі майна до Єдиного реєстру об’єктів державної власності.

Порядком № 803 передбачено, що кошти від продажу нерухомого майна (якщо інше не встановлено законом) перераховуються покупцем до загального фонду держбюджету, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, яка перераховується на банківський рахунок суб’єкта господарювання, що є балансоутримувачем майна.

Кошти, одержані від відчуження іншого держмайна, перераховуються покупцем на банківський рахунок суб’єкта господарювання, що є балансоутримувачем майна.

У разі наявності у установи заборгованості з виплати зарплати кошти, одержані нею, насамперед спрямовуються (якщо інше не встановлено законом) на погашення такої заборгованості та заборгованості за податками і зборами (обов’язковими платежами) до бюджетів та державних цільових фондів, пов’язаних із зарплатою, на погашення заборгованості за іншими податками і зборами, а також на інші цілі.

Після того, як процедура продажу повністю здійснена, установа зобов’язана подати суб’єкту управління та Фонду держмайна протягом 30 днів з моменту реалізації майна звіт за результатами відчуження та використання коштів згідно з додатком 3 до Порядку № 803

Якщо вирішили продати запаси

Серед причин, через які бюджетні установи приймають рішення про відчуження матеріальних цінностей, які належать до запасів, можуть бути такі:

  • після проведення ремонту залишилися будівельні матеріали (пісок, цемент, шпалери, фарба);
  • установа має підсобне господарство, яке займається виробництвом продукції, наприклад, виготовленням столярних виробів. Після процесу виробництва продукції в розпорядженні установи залишаються відходи (тирса, стружка, образки дощок);
  • після продажу автомобіля залишилися незатребуваними шини, які призначалися для такого транспортного засобу тощо.

Порядок продажу запасів, що перебувають на балансі бюджетних установ, значно простіше, ніж продаж основних засобів.

Рішення щодо продажу запасів не потребує узгодження з Фондом держмайна або управлінням комунального майна. Крім того, реалізація запасів проводиться без проведення аукціону, за договірною ціною, що значно полегшує відносини між бюджетною установою та покупцем.

Отже, перед тим як перейти до процедури реалізації запасів, комісія зі списання матеріальних цінностей повинна оглянути такі запаси. Це необхідно зробити для того, щоб вона могла оцінити матеріальні цінності, які підлягають реалізації, та визначити їх справедливу вартість. 

Як розпорядитися отриманими коштами

Надходження від реалізації ОЗ та запасів залишаються в розпорядженні установи. Виняток становлять кошти, отримані установою від продажу будівель і споруд, які повністю перераховуються в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується відповідна установа.

Кошти від реалізації майна (крім будівель і споруд) зараховуються до складу доходів спеціального фонду кошторису бюджетної установи (код доходів 25010400). Відповідно до ст. 13 БКУ такі кошті належать до підгрупи 4 групи 1 власних надходжень бюджетних установ — надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Такі кошти установа має право витратити на проведення ремонту, модернізації чи придбання нових необоротних активів та інших матеріальних цінностей. Також ці кошти можуть бути спрямовані на господарські потреби установи, включаючи оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Пам’ятайте: після отримання коштів від реалізації майна слід внести зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями з урахуванням вимог Порядку № 228. Адже такі надходження важко передбачити та заздалегідь вони не плануються. 

Бухоблік продажу

Порядком № 1219 передбачено, що на субрахунку 7211 «Дохід від реалізації активів» слід вести облік доходів від реалізації в установленому порядку майна (крім доходів від продажу майна, які вважаються доходами відповідного бюджету). Тож, саме за кредитом цього субрахунку установа відображає виникнення доходу під час реалізації майна.

Розглянемо умовні приклади. 

Приклад 1 (продаж ОЗ). Бюджетна установа (неплатник ПДВ) ухвалила рішення про реалізацію старого металевого сейфу, який не використовується за призначенням, та обладнання, в якому також більше немає потреби. Дозвіл на відчуження отримано.

Первісна вартість сейфа - 2500 грн, знос - 100 %, ліквідаційну вартість не встановлено. Обліковується на субрахунку 1016 (на час придбання відповідав критерію ОЗ).

Первісна вартість обладнання — 50000 грн, знос — 37500 грн. Обліковується на субрахунку 1014.

Вартість послуг із проведення оцінки майна, її рецензування становила 3500 грн.

Від продажу майна на рахунок установи надійшли кошти в сумі 20000 грн. 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Отримано асигнування на проведення оцінки майна та її рецензування

2313

7011

3500

2, 14

2

Здійснено витрати на оплату послуг експерта

8411

6211

3500

6

3

Перераховано за послуги експерта

6211

2313

3500

2, 6

4

Отримано кошти від покупців майна

2313

2111

20000

3, 4

5

Відображено дохід від реалізації

2111

7211

20000

4, 14

6

Списано сейф с балансу установи

1411

1016

2500

9

7

Віднесено до накопичених фінансових результатів первісну вартість реалізованого сейфу

5111

5512

2500

9

8

Списано з балансу реалізоване обладнання:

 

 

 

 

суму зносу

1411

1014

37500

9

залишкову вартість (50000 – 37500 = 12500 грн)

8411

1014

12500

9

9

Віднесено до накопичених фінансових результатів первісну вартість реалізованого обладнання

5111

5512

50000

9

10

Віднесено до фінрезультатів дохід від продажу ОЗ та суму асигнувань (20000 + 3500 = 23500 грн)

7211, 7011

5511

23500

14

11

Віднесено до фінрезультатів звітного періоду залишкову вартість обладнання та витрати на проведення оцінки ОЗ (12500 + 3500 = 16000 грн)

5511

8411

16000

17

 

Операції, пов’язані з продажем ОЗ, комісія оформлює Актом приймання-передачі основних засобів у двох примірниках (по одному для установи-продавця та покупця), який затверджує керівник установи. В акті необхідно зазначити всю наявну інформацію про продані об’єкти. Акт складається за формою, затвердженою наказом № 818

Приклад 2 (продаж запасів).Бюджетна установа (неплатник ПДВ) ухвалила рішення про реалізацію будівельних матеріалів та санітарно-технічних матеріалів, які було придбано у попередьому звітному періоді, та які залишились після ремонту. Загальна вартість реалізованих матеріалів становить 1500 грн. Від покупців отримано плату за матеріали на суму 1800 грн. 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Надійшли кошти від покупців

2313

2111

1800

3, 4

2

Відображено дохід від продажу запасів

2111

7211

1800

4, 14

3

Списано собівартість реалізованих будівельних та санітарно-технічних матеріалів, придбаних в попередньому звітному періоді*

5512

1513

1500

13

4

Віднесено до фінансових результатів звітного періоду отриманий дохід

7211

5511

1800

17

* Увага: якщо запаси були придбані в попередніх звітних періодах, то під час реалізації їх вартість відносять до накопиченого фінансового результату виконання кошторису. А якщо запаси, які підлягають реалізації, придбані в поточному звітному періоді, то їх балансову вартість визнають витратами того періоду, в якому визнають пов’язаний із ними дохід.

 При реалізації запасів оформляють накладну (вимогу) за формою, затвердженою наказом № 431. 

Передача непотрібного майна 

Звісно, продаж непотрібного майна є більш привабливою операцією для установи, аніж його безоплатна передача — і від непотребу позбавитесь та грошей підзаробите.

Але інколи виникають ситуації, коли нікуди вже не подітися — майно нікому не потрібно, продати його неможливо. Тому варто спробувати передати непотрібне майно тій установі, якій воно знадобиться. При цьому варіанти безоплатної передачі можуть відбуватися за різними сценаріями шляхом перерозподілу:

  • між бюджетними установами, які підвідомчі одному суб’єкту управління;
  • між бюджетними установами, що підвідомчі різним суб’єктам управління;
  • між бюджетними установами різних бюджетів.

Але у будь-якому випадку рішення щодо передачі-отримання майна приймає його власник (або суб’єкт управління, якому делеговані певні повноваження щодо управління майном). 

Нормативне підґрунтя

Взаємовідносини між суб’єктами господарювання у бюджетній сфері мають певні особливості, які пояснюються впливом як бюджетного законодавства на їх господарську діяльність, так і особливостями, установленими в інших нормативно-правових актах.

Нормативна база, яка регулює управління державним та комунальним майном, у тому числі безоплатне отримання (передачу), є досить великою. Зокрема, це такі закони, як:

— «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V;

— «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.98 № 147/98-ВР;

— «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI;

— «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР тощо.

Утім, при розгляді загальних положень вищезазначених законів слід завжди накладати їх на вимоги бюджетного законодавства.

У бюджетній сфері не можна оминати ієрархію взаємовідносин, які складаються за правилами, встановленими БКУ між розпорядниками бюджетних коштів (бюджетними установами) різних рівнів підпорядкованості, а також між різними бюджетами: державним і відповідним місцевим, а також між суб’єктами господарювання різних місцевих бюджетів.

Для об’єктів державної власності безоплатна передача майна врегульована вимогами Положення № 1482.

Але це Положення регулює порядок передачі лише об’єктів права державної власності, тому її вимоги не поширюються на майно, яке належить на правах комунальної власності певній територіальній громаді.

Порядок безоплатної передачі комунального майна має встановлюватися відповідними органами місцевого самоврядування, адже згідно зі ст. 327 ЦКУ управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Також п. 5 ст. 60 Закону № 280/97 визначено, що органи місцевого самоврядування  від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Таким чином, бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, при безоплатній передачі майна керуються відповідним рішенням органу місцевого самоврядування як органу, уповноваженого приймати рішення про управління об’єктами комунальної власності.

Отже, з порядком передачі комунального майна ви можете ознайомитись у відповідному рішенні органу місцевого самоврядування.

Зазначимо, що переважно зазначені документи регулюють питання щодо безоплатної передачі майна, під яким розуміють об’єкти, які відповідають критеріям ОЗ. Тому якщо необхідно безоплатно передати запаси, які з різних причин не використовуються установою, радимо звернутися за поясненням щодо особливостей передачі такого різновиду матеріальних цінностей до свого суб’єкта управління. Принаймні, отримавши пояснення з цього питання, установа не матиме жодних нарікань з боку контролюючих органів.

Далі зазначимо головні моменти щодо безоплатної передачі майна в межах одного розпорядника.

По-перше, рішення про безоплатну передачу майна приймає його власник (або суб’єкт управління, якому делеговані певні повноваження щодо управління майном).

Підставою для здійснення передачі майна, тобто документом, який підтверджує виникнення відповідного права, є рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради про закріплення на праві оперативного управління чи господарського відання нерухомого майна, яке перебуває в комунальній власності і безоплатно передається відповідному суб’єкту господарюванню для його діяльності.

При цьому ініціатива щодо передачі об’єктів права державної та комунальної власності може виходити від органів, уповноважених управляти державним майном, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Також ініціатором такої передачі може бути сама установа. У такому випадку для розгляду питання безоплатної передачі майна подають такі документи:

1) обґрунтовану заяву установи з клопотанням про передачу майна;

2) згоду організації, яка приймає це майно на свій баланс (якщо майно передається у власність територіальної громади — згоду ради (рішення сесії);

3) відомість розрахунку про вартість основних засобів, які пропонуються до передачі, згідно з даними бухгалтерського обліку на дату оцінки.

По-друге, передачу об’єктів права державної та комунальної власності здійснює спеціальна комісія, створена за наказом керівника органу, уповноваженого управляти таким майном.

По-трете, рішення про передачу майна оформляють у вигляді наказу про безоплатну передачу майна. У наказі зазначають, яке майно підлягає передачі, наводять його коротку характеристику, склад комісії з передачі майна, строки передачі майна та затвердження Акта приймання-передачі, а також призначають осіб, відповідальних за виконання наказу. 

Бухоблік передачи майна

При відображенні в обліку операцій, пов’язаних з безоплатним отриманням-передачею ОЗ та ІНМА між бюджетними установами, які знаходяться в межах одного суб’єкта управління державним або комунальним майном, слід керуватися вимогами НП(С)БО 121 та Типовою кореспонденцією.

1. Важливо пам’ятати, що при передачі об’єкта ОЗ, ІНМА необхідно нарахувати амортизацію в місяці його вибуття. При цьому амортизацію нараховують за повну кількість календарних місяців перебування активу в експлуатації протягом звітного періоду (кварталу).

При передачі МНМА установа нараховує другу половину зносу — 50 % його первісної вартості. Нарахування амортизації ОЗ та МНМА відображають таким чином: Дт 8014, 8114 — Кт 1411, 1412.

2. Установа списує з балансу первісну (переоцінену) вартість об’єкта. Для цього складають таку кореспонденцію: Дт 5111 — Кт 10, 11.

3. Установа, що передає ОЗ та ІНМА іншій бюджетній установі, також списує суму накопиченого (нарахованого) зносу на такий об’єкт.

При цьому установа списує суму зносу, накопиченого за кредитом субрахунків 1411, 1412, який нараховано за поточний рік та минулі роки (п. 1.14 Типової кореспонденції). При цьому складають такі записи:

  • Дт 1411, 1412 — Кт 5511 — за поточний рік;
  • Дт 1411, 1412 — Кт 5512 — за минулі роки.

4. Установа повинна передати ОЗ та ІНМА разом із первинними документами (чи їх копіями), обліковими регістрами (чи їх копіями) та іншими документами, у яких зазначено вартість придбання (створення) таких об’єктів. Саме про це зазначено в п. 5 розд. III Методрекомендацій з обліку ОЗ. Під час передачі складається Акт приймання-передачи.

Що стосується запасів, то їх передачу іншій бюджетній установі здійснюють за балансовою вартістю. Під час передачі складається Акт приймання-передачі запасів, форма якого затверджена наказом № 431. 

Приклад 3На підставі рішення міської ради бюджетна установа у травні поточного року передала безоплатно іншій бюджетній установі обладнання. Передача відбулася в межах одного органу управління.

Первісна вартість обладнання — 85200грн;сума нарахованого зносу— 59152грн. Сума зносу складається іззносу, нарахованого запоточний рік — 5072грн (I квартал поточного року— 3043грн, заквітень татравень— 2029грн) тазносу, нарахованого уминулих роках, — 54080грн.

Також було передано залишки будівельних матеріалів на загальну суму 2300 грн.

Передача майна оформлена Актом приймання-передачі. 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Нараховано амортизацію за квітень та травень

8014

1411

2029

17

2

Віднесено на фінансовий результат суму амортизації, нарахованої за квітень та травень

5511

8014

2029

17

3

Відображено первісну вартість переданого обладнання

5111

1014

85200

9

4

Списано знос, нарахований за поточний рік

1411

5511

5072

9

5

Списано знос, нарахований у минулих роках

1411

5512

54080

9

6

Передано будівельні матеріали

8013

1513

2300

13

 А якщо вже ж таки вийшло, що спроби продати чи безоплатно передати непотрібне майно, не виправдали себе? Тоді комісія установи може прийняти рішення про списання майна з балансу як непридатного для подальшого використання. 

Списання

Механізм списання об’єктів державної власності визначено в Порядку № 1314, положення якого зазвичай застосовують і органи місцевого самоврядування, складаючи власні порядки списання комунального майна.

Якщо ж місцева рада не затвердила такий документ, то погодження списання здійснюється на пленарних засіданнях відповідної ради. Або ж рада може делегувати такі повноваження іншим органам або керівнику установи.

Детально про те, як списати непотрібне майно, ми вже неодноразово розповідали у матеріалах, які розміщено на нашому порталі buhgalter.com.ua. Тож, нема сенсу повторювати все знов у цій статті. Пропонуємо перейти за посиланнями та ознайомитися з корисними статтями, які допоможуть вам розібратися з тонкощами списання:

Металеві сейфи: списуємо та реалізуємо брухт

Списуємо старі меблі: що в обліку?

Отже, тепер ви знаєте, як позбутися непотрібного майна. Тож обирайте той варіант, який вам підходить.  

Нормативні документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Закон № 2658 — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III.

Закон № 280/97 — Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР.

Порядок № 1314 — Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314.

Порядок № 803 — Порядок відчуження об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 06.06.2007 № 803.

Положення № 1482 — Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затверджене постановою КМУ від 21.09.98 № 1482.

Порядок № 228Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

Методика № 1891 —  Методика оцінки майна, затверджена постановою КМУ від 10.12.2003 № 1891.

Положення № 879Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Наказ № 149 —  наказ ФДМУ «Про затвердження примірного договору купівлі-продажу державного майна (у тому числі частки, яка належить державі у праві спільної часткової власності)» від 08.02.2021 № 149. 

Наказ № 818наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016  № 818.

Наказ № 431наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.12.2022  № 431.

НП(С)БО 121Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010  № 1202.

Типова кореспонденція — Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями розпорядниками бюджетних коштів, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219.

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
pw-image
Читайте сайт за ціною чашки кави
Платне користування buhgalter.com.ua передбачає:
  • доступ до новин, статей, довідників
  • безлімітні завантаження бланків
  • відсутність реклами.
Передплатники PRO-доступу, «Бюджетної бухгалтерії», «Оплата праці» та користувачі «FIT-Бюджет» отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
60
грн/
місяць
Вже передплатили? Увійти
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
ic-acc-pay
×