Якщо працівник відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, і загальна сума нарахованого доходу, тобто зарплата за відпрацьований час плюс лікарняний, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати й ставки ЕСВ (ст. 8 Закону № 2464), тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати.
Якщо в працівника початок і закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще невідома (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності).
За умови якщо після надання листка непрацездатності після розподілу лікарняного (суми допомоги з тимчасової непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць менше мінімального розміру, необхідність донарахування ЄСВ має розглядатись одночасно з нарахуванням сум допомоги з тимчасової втрати працездатності.
Указані донарахування відображаються в додатку 4 Звіту з ЄСВ за місяць, у якому проведено таке нарахування, а саме — у таблиці 6.
У реквізиті 10 «Тип нарахувань» зазначається код типу нарахувань «13» — сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати (доходу) і фактично нарахованою заробітною платою (доходом) за звітний місяць.
Код типу нарахування «13» застосовується для сум різниці між розміром мінімальної заробітної плати й фактично нарахованою заробітною платою (доходом), які здійснені в поточному звітному місяці, у тому числі — за попередні, якщо сума заробітної плати менша, ніж розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата.
У реквізиті «19» окремим рядком указується сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом), у випадку перехідних лікарняних зазначаємо код категорії застрахованої особи — «29», код типу нарахувань — «13».
У разі перехідних лікарняних тип нарахувань «2» не застосовується, оскільки нарахування за фактично відпрацьований час, коли загальна сума доходу ще невідома (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності), не можна розцінювати як несвоєчасне нарахування додаткової бази єдиного внеску.
Лист ДФС від 02.02.2017 р. № 1925/6/99-99-13-02-01-15
