Відображення в ф. №1ДФ сум утриманих аліментів
Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5 (далі – Інструкція), визначено окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.
Особливості виконання рішень про стягнення аліментів визначені розд. XVI Інструкції.
Так, відповідно до п. 1 розд. XVI Інструкції виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 Закону України від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження», за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У заяві про примусове виконання рішення, зокрема зазначаються відомості про спосіб перерахування стягнутих аліментних сум, реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності).
Стягнуті аліментні суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем в письмовій заяві рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження (п. 2 розд. XVI Інструкції).
Відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4, аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін відображаються у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «140».
Таким чином, суми утриманих підприємством аліментів з фактичного заробітку (доходу) працівника на підставі постанови виконавця, які перераховані на рахунок виконавчої служби для подальшої їх виплати стягувачу, відображаються в податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «140» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача.
