Нові правила бухобліку, звітності та казначейського обслуговування: підсумок Стратегії реформування державних фінансів на 2026–2030 роки

Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт розпорядження Кабінету Міністрів «Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026–2030 роки», розроблений на виконання Дорожньої карти з реформи державного управління. Документ уже доступний для громадського обговорення протягом 10 робочих днів. 

Проєкт Стратегії є ключовим програмним документом у сфері управління публічними фінансами та визначає напрями реформування, які охоплюють бюджетний процес, казначейське обслуговування, державний аудит, управління державними ресурсами, цифрову трансформацію фінансових систем і стандарти бухгалтерського обліку. 

Наш Розумчик проаналізував цей документ та вибрав ключові зміни які зацікавлять бухгалтерів бюджетних установ:

1. Велике оновлення державних стандартів бухобліку (НП(С)БОДС)

У 2026–2030 роках держава планує:

• довести відповідність нацстандартів до 87% стандартів IPSAS;

• затвердити нову Стратегію модернізації бухобліку до 2030 року;

• регулярно оновлювати стандарти після виходу нових IPSAS;

• посилити методологію обліку:

  • фінансових інвестицій у держсектор,

  • операцій із пов’язаними сторонами,

  • інформації щодо кліматичних ризиків та сталого розвитку.

Що це означає для бухгалтерів?

• більше оцінкових зобов’язань та розширене розкриття інформації;
• нові форми звітності та уточнення в обліковій політиці;
• підвищення вимог до кваліфікації головного бухгалтера.

2. Готується запровадження звітності зі сталого розвитку в державному секторі

Держава запускає підготовку до:

• ESDR (звітність про сталий розвиток),
• особливо щодо кліматичних ризиків та впливу політик.

Що чекати бухгалтерам?

• поступове введення нефінансових показників;
• нові розділи в річній звітності;
• необхідність взаємодії з керівництвом щодо визначення показників.

3. Казначейство переходить на майже повну цифровізацію

Стратегія передбачає:

• 99–99,5% установ мають перейти на «Клієнт казначейства – Казначейство»;
• електронне подання всієї казначейської та бюджетної звітності в автоматизованому режимі;
• запуск системи Е-ліквідність для прогнозування руху коштів.

Нове важливе!

Передбачено зміни до Бюджетного кодексу, які вперше нормативно врегулюють:

• порядок електронного подання Казначейством звітності Верховній Раді, КМУ, ОМС;
• відповідальність сторін за електронний документообіг.

Це означає:

• повна відмова від паперової звітності на рівні держави;
• інтеграція з АС «Є-Звітність»;
• швидше узгодження та подання документів.

4. Масштабна реорганізація територіальних органів Казначейства

Із 591 управління планують залишити 25.

Наслідки:

• укрупнення обслуговуючих центрів;
• зміна логістики подання документів;
• можлива зміна контактних осіб/обслуговування.

5. Статистика державних фінансів стане обов’язково Євростат-сумісною

Україна повинна:

• запровадити GFS та EDP звітність (держфінанси та надмірний дефіцит),
• забезпечити нові набори звітних даних для Євростату,
• оновити методологію статистики.

Для бухгалтерів:

• ймовірне оновлення форм фінансової та бюджетної звітності;
• деталізація даних у розрізі секторів державного управління.

6. Програмно-цільовий метод — ще жорсткіший

Держава ставить вимогу:

• 100% місцевих бюджетів мають працювати у ПЦМ;
• регулярні огляди витрат за методологією OECD;
• нові вимоги до результативних показників та їх обґрунтованості;
• перевірки зв’язку ПЦМ ↔ стратегічні документи.

Для бухгалтера:

• вимагатимуть правильно формувати паспорти, аналізи виконання та показники;
• особливий акцент — гендерні та кліматичні аспекти у бюджетних програмах.

7. Середньострокове бюджетне планування посилюється

Планується:

• обов’язкове формування:

  • базових видатків,

  • вартості нових політик,

  • бюджетного простору;

• 100% громад працюють із трирічними прогнозами.

Для бухгалтерів:

будуть нові інструкції та вимоги до бюджетних запитів, паспортизації і прогнозів.

8. Внутрішній контроль і аудит — нові вимоги

Стратегія передбачає:

• декларації керівників щодо стану внутрішнього контролю (з 2026 р.);
• масове створення аудиторських комітетів у ГРК;
• впровадження нових Глобальних стандартів внутрішнього аудиту (GIAS).

Для бухгалтера:

• більше документування процесів,
• необхідність участі у внутрішніх оцінках ризиків,
• зростання ролі бухслужби в управлінських процесах.

9. Незалежний фіскальний нагляд — новий орган

Україна створить незалежну фіскальну установу, яка:

• перевірятиме макро- і бюджетні прогнози;
• контролюватиме дотримання фіскальних правил.

Вплив:

можливі жорсткіші вимоги до бюджетних розрахунків, обґрунтування видатків та прогнозів.

10. Публічні інвестиції — повністю нова модель

Це стосується всіх, хто займається капвидатками:

• проєкти повинні входити в єдині портфелі,
• будуть оцінюватися за європейськими критеріями;
• виконання проектів — через DREAM та нову систему управління.

Джерело: Проєкт стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026 – 2030 роки