Бюджетні запити: особливості складання у період воєнного стану

Для чого взагалі необхідно складати бюджетні запити?

Справа в тому, що складання цих документів дозволяє визначити та проаналізувати пропозиції, необхідні для реалізації бюджетних програм, досягнення поставлених цілей та оцінки очікуваних результатів програм.

При складанні бюджетних запитів головні розпорядники бюджетних коштів на підставі плану своєї діяльності розподіляють людські, матеріальні та інші ресурси, які необхідні для виконання конкретної бюджетної програми.

Бюджетний запит – це фактично початок циклу щорічного бюджетного процесу.

Бюджетні запити заповнюються всіма розпорядниками бюджетних коштів. Розпорядники нижчого рівня заповнюють форми бюджетних запитів та подають їх для зведення головному розпоряднику.

Розпорядники коштів державного бюджету при підготовці бюджетних запитів  керуються Інструкцією з підготовки бюджетних запитів, затвердженою наказом Мінфіну від 06.06.2012 № 687.

Цією Інструкцією визначено механізм розрахунку показників проекту Держбюджету на плановий бюджетний період та прогнозу Держбюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди. Також вона встановлює порядки складання, розгляду та аналізу бюджетних запитів.

Пунктом 1.2 зазначеної Інструкції передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів організовує та забезпечує складання бюджетного запиту і подає його до Мінфіну в паперовому та електронному вигляді з використанням автоматизованої системи ведення державного бюджету (АІС «Держбюджет») за формами:

БЮДЖЕТНИЙ ЗАПИТ на 20__ - 20__ РОКИ загальний, Форма 20__-1;

БЮДЖЕТНИЙ ЗАПИТ на 20__ - 20__ РОКИ індивідуальний, Форма 20__-2;

БЮДЖЕТНИЙ ЗАПИТ на 20__ - 20__ РОКИ додатковий, Форма 20_-3.

Форми бюджетного запиту заповнюються послідовно: Форма-2 заповнюється на підставі показників Форми-1 і лише після заповнення зазначених форм у разі потреби заповнюється Форма-3.

Так було у мирний час. Але нещодавно Мінфін наказом від 21.07.2022 № 208 встановив, що у період дії воєнного стану, як виняток із Інструкції № 687, бюджетні запити подаються до Мінфіну в електронній або паперовій формі.

При чому бюджетний запит в електронній формі подається через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади чи спеціальний вебмодуль системи взаємодії.

А ось у паперовій формі бюджетний запит слід подавати лише у разі, якщо:

• у головного розпорядника коштів держбюджету відсутні система електронного документообігу, інтегрована до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, або спеціальний вебмодуль системи взаємодії;

• бюджетний запит містить інформацію з обмеженим доступом, вимогу щодо захисту якої встановлено законом.

Також Мінфін вимагає аби головний розпорядник коштів держбюджету забезпечив відповідність бюджетного запиту, складеного з використанням автоматизованої системи ведення державного бюджету (АІС «Держбюджет»), бюджетному запиту, поданому до Мінфіну відповідно до порядку, зазначеному вище.

Що стосується місцевих бюджетів, то інструкції з підготовки бюджетних запитів до головних розпорядників бюджетних коштів доводять місцеві фінансові органи з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів (ч. 3 ст. 75 БКУ).

Як правило, останні використовують типові форми бюджетних запитів місцевого бюджету з наказу Мінфіну «Про затвердження типових форм бюджетних запитів для формування місцевих бюджетів» від 17.07.2015 № 648.

Однак Інструкцію з підготовки бюджетних запитів для формування проєктів місцевих бюджетів кожна місцева громад може мати свою.  

Розпорядник нижчого рівня отримує таку інструкцію від головного розпорядника, а головний розпорядник – від місцевих фінорганів.

Отже, у період дії воєнного стану особливості складання бюджетних запитів щодо місцевих бюджетів мають визначити саме місцеві фінансові органи