Інформація по темі "" | Публікації по тегу
13.03.24
7580 0
Друкувати
Обране

Чи мають право казначеї вимагати змінити умови договору та не зареєструвати його?

Працівник Казначейства при реєстрації бюджетних зобов’язань перевіряв договір про закупівлю та зробив зауваження щодо умов договору. Чи можуть казначеї вимагати аби бюджетна установа змінила умови договору та не зарєструвати його?

Це запитання стосується повноважень Казначейства.

Зокрема, відповідно до ст.43 та 112 БКУ до повноважень Казначейства належить здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства при взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів.

Так, до повноважень Казначейства з контролю за дотримання бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за:

1) веденням бухобліку всіх надходжень і витрат держбюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

2) бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

3) відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

4) відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми;

5) відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням.

Органи Казначейства здійснюють реєстрацію та облік бюджетних та фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів відповідно до БКУ, законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Мінфіну від 02.03.2012  № 309.

Відповідно до п. 2.10 Порядку № 309 органи Казначейства не реєструють:

а) зобов’язання у разі:

  • відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;
  • відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання;
  • відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження);
  • невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;
  • відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель;
  • недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;
  • недотримання вимог щодо оформлення поданих документів;

б) фінансові зобов’язання у разі:

  • відсутності відповідного бюджетного зобов’язання, відображеного у бухобліку виконання державного та місцевих бюджетів;
  • відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спецфонду;
  • відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов’язання;
  • недотримання вимог щодо оформлення поданих документів;
  • невідповідності фінансового зобов’язання відповідному бюджетному зобов'язанню, відображеному в бухобліку виконання державного та місцевих бюджетів;
  • недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

У таких випадках органи Казначейства зобов’язання та/або фінансові зобов’язання не реєструють, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені БКУ.

Статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIIIпередбачено, що Казначейство повинно до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряти наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Перевірка наявності документів проводиться шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.

Тобто перевірка органами Казначейства зазначених вище документів проводиться перед реєстрацією бюджетних зобов’язань, а саме, до здійснення оплати за договорами про закупівлю.

Перевірка документів у межах виконання ст. 7 Закону «Про публічні закупівлі» має обмежене застосування.

Зокрема, правова оцінка дій замовника щодо ухвалення рішень стосовно:

  • проведення процедури закупівлі або уникнення її проведення;
  • вибору конкретної процедури закупівлі, умов її проведення, які відображено (зафіксовано) у документах не охоплена терміном «перевірка наявності документів» і не відноситься до повноважень органів Казначейства.

Тому за таких обставин зупинити реєстрацію зобов’язань і не провести платежі казначеї не мають права.

Органи Казначейства відповідно до покладених на них повноважень жодним чином не можуть впливати на договірні відносини між замовниками та постачальниками товарів, робіт і послуг. Адже згідно із п. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

До речі, казначеї самі визнають ці правила. На користь цього свідчать їх численні листи. Подивіться хоча б на два: від 20.05.2020 р. № 16-06-06/8631 та від 24.06.2020 р. № 16-06-06/11013.

Це так, але завжди пам’ятайте: відповідальність за взяті з порушенням бюджетного законодавства бюджетні зобов'язання та нецільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники бюджетних коштів.

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі