МОЗ, щодо порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам

У зв'язку з численними зверненнями органів виконавчої влади щодо порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (далі - медична субвенція) МОЗ України у межах компетенції повідомляє.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (далі - Закон) у галузі охорони здоров'я передбачає перерозподіл функцій між державним і місцевими бюджетами, у тому числі розширення видаткових повноважень місцевих органів влади в частині передачі на фінансування з місцевих бюджетів спеціальних медико-санітарних частин МОЗ України та закладів охорони здоров'я Укрзалізниці (далі - заклади, визначені у додатку N 10 до Закону), які з 1 січня 2015 року повинні фінансуватися/отримувати фінансову підтримку з місцевих бюджетів (ст. 28 Закону), а також запровадження нової моделі фінансового забезпечення місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин.

Відповідно до норм Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів на охорону здоров'я, у тому числі і на утримання закладів охорони здоров'я, визначених у додатку N 10 до Закону, враховано у складі видатків МОЗ України за бюджетною програмою за КПКВК 2311410 "Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам".

Обсяг медичної субвенції визначається на основі формульних розрахунків за єдиними підходами для усіх територій виходячи з фінансового нормативу бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів у розрахунку на одну особу (ст. 25 Закону).

Порядок та умови надання коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 р. N 11 (далі - постанова N 11), відповідно до якого кошти медичної субвенції використовуються на оплату поточних видатків закладів охорони здоров'я та програм у сфері охорони здоров'я, визначених у статті 1034 Бюджетного кодексу України.

При цьому звертаємо увагу, що згідно зі статтею 1034 Бюджетного кодексу України за рахунок медичної субвенції проводяться видаткимісцевих бюджетів, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, до яких, зокрема, належать видатки на інші державні програми медичної та санітарної допомоги, у тому числі регіональні заходи з реалізації державних програм.

Визначення остаточних обсягів видатків на охорону здоров'я та розподіл їх за напрямами використання здійснюються відповідними місцевими органами влади при формуванні та затвердженні місцевих бюджетів.

Згідно з нормами постанови N 11 видатки на фінансування закладів охорони здоров'я дозволено здійснювати протягом бюджетного періоду одночасно з державного та місцевого бюджетів та/або одночасно з різних бюджетів.

Питання здійснення впродовж бюджетного періоду видатків на утримання закладів охорони здоров'я та програм у сфері охорони здоров'я одночасно з різних бюджетів повністю врегульоване статтею 85 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України. Таким рішенням Кабінету Міністрів України є постанова N 11 (п. 2).

Медична субвенція також може спрямовуватися нездійснення заходів з оптимізації мережі закладів охорони здоров'я.

Зокрема інформуємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. N 640 "Про затвердження нормативів потреб у стаціонарній медичній допомозі в розрахунку на 10 тисяч населення" ліжковий фонд оптимізовано лише в 11 областях (Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Київській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Харківській, Чернівецькій) та місті Києві. З упровадженням нових сучасних технологій діагностики та лікування захворювань, подальшим розвитком мережі закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, та враховуючи обмежений обсяг фінансування, тенденцію до оптимізації стаціонарних ліжок необхідно зберегти.

У складі медичної субвенції передбачається резерв коштів для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули, за якою визначається порядок розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

Водночас інформуємо, що питання використання резерву коштів медичної субвенції буде вирішуватися МОЗ України у разі надання структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних, м. Києва державних адміністрацій узагальнених пропозицій розпорядників субвенції за місцевими бюджетами щодо використання зазначеного резерву з необхідними обґрунтуваннями та розрахунками.

Також місцеві ради мають право передавати кошти медичної субвенції у вигляді міжбюджетного трансферту іншим бюджетам для надання медичних послуг за місцем обслуговування населення та розподіляти залишки субвенції відповідними рішеннями, а також додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків закладів охорони здоров'я та програм у галузі охорони здоров'я, визначених у статті 1034 Бюджетного кодексу України, включаючи погашення бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства.

І найголовніше, залишки коштів за субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді на поточне утримання та оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я та програм у галузі охорони здоров'я з урахуванням цільового призначення субвенції.

Також звертаємо увагу, що джерелами фінансування витрат, пов'язаних з функціонуванням закладів охорони здоров'я, можуть бути кошти, перерозподілені шляхом скорочення непершочергових та неефективних видатків, спрямування нерозподіленого обсягу вільного залишку коштів тощо.

Водночас рівень фінансової забезпеченості місцевих бюджетів у першу чергу залежить від заходів, які вживаються місцевими органами влади стосовно вишукання додаткових джерел надходжень до бюджету, розширення бази оподаткування та збільшення надходжень, мобілізації доходів до місцевих бюджетів адекватно стану розвитку економіки територій, здійснення заходів з детінізації економіки, дотримання жорсткого режиму економного використання бюджетних коштів тощо (п. 3 постанови N 11).

Заступник Міністра
І. Перегінець