65 років і звільнення з державної служби: роз’яснення Верховного Суду
Досягнення граничного віку перебування на державній службі — 65 років — часто стає предметом судових спорів. Державні службовці нерідко намагаються оскаржити звільнення, посилаючись на бажання та можливість продовжувати роботу. Верховний Суд у своїй постанові від 18 грудня 2025 року у справі № 140/5414/24 надав чіткі правові орієнтири з цього питання.
Імперативна норма Закону «Про державну службу»
Суд зазначив, що пункт 7 частини першої статті 83 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» передбачає припинення державної служби у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку. Ця норма є імперативною.
У разі якщо суб’єкт призначення не ухвалив рішення про продовження строку перебування на державній службі, досягнення 65 років є безумовною та самостійною підставою для звільнення.
Продовження служби після 65 років
Верховний Суд наголосив, що продовження перебування на державній службі після досягнення граничного віку є правом суб’єкта призначення, а не його обов’язком. Навіть за наявності згоди, бажання та належного стану здоров’я державного службовця керівник державного органу не зобов’язаний ухвалювати рішення про продовження служби.
Для продовження строку перебування на державній службі (до 70 років) необхідна наявність двох умов:
- ініціатива або згода державного службовця;
- обґрунтована потреба служби з боку державного органу.
Процедурні аспекти
Суд також звернув увагу, що рішення про продовження строку перебування на державній службі має бути прийняте до або в день досягнення особою 65-річного віку. Якщо такого рішення не ухвалено, звільнення є правомірним і не вважається дискримінацією за віком.
Висновки для практики
Державний службовець не може вимагати в судовому порядку обов’язкового продовження строку служби після досягнення 65 років. Це питання належить до дискреційних повноважень суб’єкта призначення, який самостійно оцінює наявність потреб служби.
