21036 12

Опубліковано роз'яснення щодо Закону про держслужбу

Комітет парламенту з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування затвердив роз’яснення щодо застосування деяких положень Закону «Про державну службу» в частині порядку оформлення втрати статусу державного службовця окремими категоріями працівників державних органів.

У Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування розглянуто звернення Національного агентства України з питань державної служби про надання роз’яснення щодо застосування деяких положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII в частині порядку оформлення втрати статусу державного службовця окремими категоріями працівників державних органів у зв’язку з набранням чинності цим Законом з 1 травня 2016 року. Необхідність такого роз’яснення викликана численними зверненнями державних органів та їх посадових осіб через розбіжності у розумінні та застосуванні окремих норм вказаного Закону та законодавства про працю.

Позиція Комітету ґрунтується на положеннях Конституції України, Кодексу законів про працю України, законів України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі – Закон № 889) та «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ (далі – Закон № 3723).

Розглядаючи порушене питання, Комітет виходив з такого.

Відповідно до розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 він набирає чинності з 1 травня 2016 року (пункт 1) та одночасно з цим визнається таким, що втратив чинність, Закон № 3723 (пункт 2).

При цьому частиною третьою статті 3 Закону № 889 визначено посади, які не належать до посад державної служби та перелік яких порівняно з положеннями Закону № 3723 значно звужений.

Відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП (відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці).

Враховуючи зазначені положення законодавства про працю, дія якого поширюється на державних службовців, які були прийняті на відповідні посади та проходили службу відповідно до вимог Закону № 3723, працівникам державних органів, які мали статус державних службовців згідно із зазначеним Законом та з набранням чинності новою редакцією Закону № 889 втратили такий статус, має повідомлятися про зміну істотних умов праці у перший робочий день після 1 травня 2016 року в порядку, передбаченому статтею 32 КЗпП.

Беручи до уваги положення частини третьої статті 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, Комітет вважає, що на період попередження цієї категорії працівників оплата їх праці, пільги, гарантії, компенсації, а також зобов’язання, які вони мали у зв’язку з наявністю статусу державного службовця, мають бути за ними збережені відповідно до законодавства, що діяло до 1 травня 2016 року.

Крім того, Законом № 889 встановлюється нова категорія працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, на яких не поширюється дія цього Закону.

При цьому під функціями з обслуговування розуміється діяльність працівників державного органу, яка не передбачає здійснення повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій, визначених частиною першою статті 1 Закону № 889.

Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 889 затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. А перелік посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, за поданням керівника державної служби у відповідному органі.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 271 «Про затвердження критеріїв визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування» державним органам, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, надано доручення у місячний строк з дня набрання чинності Законом № 889 (тобто до 1 червня 2016 року) розробити відповідно до затверджених цією постановою критеріїв та подати Національному агентству України з питань державної служби для затвердження переліки посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування. Таким чином попередження осіб, які займають такі посади, відбудеться після набрання чинності Законом № 889.

У зв’язку з цим та зважаючи на положення абзацу третього пункту 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, Комітет вважає, що працівники державних органів, посади яких міститимуться у переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, мають залишатися державними службовцями після 1 травня 2016 року, користуватися усіма правами, передбаченими законодавством, що діяло раніше, і продовжувати виконувати свої посадові обов’язки на час до завершення строку попередження про зміни в організації праці.

При підготовці цього Роз’яснення народними депутатами України – членами Комітету, а також представниками центральних органів виконавчої влади, зокрема Національного агентства України з питань державної служби, висловлено узгоджену позицію щодо необхідності законодавчого врегулювання порушеного питання. Водночас авторським колективом народних депутатів України із залученням заінтересованих представників державних органів напрацьовано та зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо технічного уточнення деяких положень)» (реєстр. № 4370 від 04.04.2016), яким передбачається врегулювання порядку попередження та втрати статусу державного службовця.

Відтак, Комітет вважає, що порушене Національним агентством України з питань державної служби питання може бути законодавчо врегульовано шляхом ухвалення Верховною Радою України позитивного рішення щодо вказаного законопроекту.

rada.gov.ua



загрузка...
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (12)
Наталія
26.04.2016
Нарешті,роз"яснили.
LEXXX
26.04.2016
Колеги між проектом роз'яснення і определенною редакцією на сайті ВРУ є величезна різниця (3 абзац знизу). "... зважаючи на положення абзацу третього пункту 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 Комітет вважає, що працівники державних органів, посади яких міститимуться у переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, мають залишатися державними службовцями після 1 травня 2016 року, користуватися усіма правами, передбаченими ЗАКОНОДАВСТВОМ, ЩО ДІЯЛО РАНІШЕ. А в проекті було : "... передбаченими ЗАКОНОМ". Тобто Законом № 889.
Марія
26.04.2016
Цікаво, Альна Шкрум про ці зміни знає?
Наталія Марія
26.04.2016
Альона зараз рвонула на відпочинок до 10 травня.
LEXXX Наталія
26.04.2016
Пані А.Шкрум зараз у Европрламенті. Писати питання краще під цим постом: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=10154867446534358&id=834764357 Зараз іде майже живе спілкування.
Наталія LEXXX
26.04.2016
Хай ця вумна пані краще запропонує провести реформу Верховної Ради згідно європейских норм.
Наталія
26.04.2016
Ойоойоой.Я Вас умоляю.Я вже прониклась їхньою турботою про нас,смертних.Ну звичайно же,за державні кошти,чергова поїздка,чергові запевняння щодо "успішного" проведення реформ.В них зараз по плану зустрічі з виборцями,от і рвонули в Європу до "виборців."Щось цю пані я ні разу не бачила на зустрічі з виборцями,з тими же самими держслужбовцями.
Коля
26.04.2016
Головбухи УПРАВЛІНЬ ОСВІТИ м. Києва щомісяця офіційно отримують премії, що у 4-5 разів (!) перевищують їх посадовий оклад. Подивіться у штатні розписи і ви побачите, що головбух для простих спеціалістів зазначає 50-відсоткову надбавку, а дає їм лише по 20 відсотків. Решту 30 відсотків (а це з кожного спеціаліста) головбух привласнює собі, і отримує її у вигляді вищевказаних премій. Частина від цих грошей перепадає заступникам. --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- --------------------------------------------------------------------------------------Тільки не запитуйте штатні розписи у своєму УО, бо скоріше всього, головбух вам надасть завірену ксерокопію підробки. 
Яяяяя Коля
10.05.2016
Ну як же ти дістав, КОЛЯ...
Сергій Яяяяя
11.05.2016
Коля пише чисту правду!!! Так ділять кошти і апарати РДА. Надбавка є лише у 4 "високих" посад, всі інші зовсім позбавлені надбавки, а коли ділять премію то всім по 50 грн. , а тим 4 "великим " по 2000 грн. Ті що виконавці їм "..хуль... " грн. , а той що підпис поставив під вже готовим тому "по заслусі". От така правда! Ніхто на це не звертає уваги. А якщо й пікнеш то відразу потрапляєш під скорочення.
Яяяя Сергій
25.05.2016
Ну знаєте, я теж працюю в апараті (ОДА) і взагалі не розумію як таке можливо. Допускаю, що в окремих випадках керівник диктатор без даху і може щось подібне і є. Але подумайте самі: 1. Штатний розпис не містить інформації про розмірі встановлених набдавок. а тим більше премій (як це пише Коля) 2. Існує поняття Положення про преміювання яке має бути додатком до Кол договору і прийматися на загальних зборах трудового коллективу. 3. Є профспілкові організації і 4. Майже у всіх держорганах (РДА та ОДА точно) в розробці проекту розпорядження на надбавки та премії задіяне багато людей (юристи, бухгалтери, начальники відділів, управлінь, загальний відділ...) і розпорядження викладаються на оф сайтах, тому вважаю що зробити все "тихенько" за таких умов дуже-дуже важко. До того ж є ще і профспілкові організації. А враховуючи те, скільки надходить запитів на публічку, питання яких є саме розміри з/плати посадових осіб (і в першу чергу керівництва) то я не знаю хто з керівників ризикне таке робити... Тому вважаю що те, про що пише Коля, принайні дуже перебілшено...
Яяяяя Сергій
26.05.2016
Доповнення. Доречі, голова РДА не має права встановлювати а ні собі, а ні своїм заступникам надбавку, точно так-же, як і приймати рішення про преміювання. Розміри надбавок та преміювання встановлюються розпорядженням ОДА (за підписом, звісно, голови ОДА або в.о) за поденням РДА. І знову ж, розпорядження ОДА публікуються на офіційному сайті ОДА в режими відкритого доступу. Все викладене више, на мою думку, якщо не виключає, то вже точно мінімізує можливості зловживання