Чи нараховується підвищення окладу працівнику органу місцевого самоврядування при відрядженні із зони бойових дій?

Постановою КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» від 25.04.2023 № 391 (далі – постанова № 391) визначено порядок підвищення окладів працівників держорганів, які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях активних та можливих бойових дій.

Абзацом 2 підпункту 3 пункту 1 постанови № 391 визначено: працівникам держорганів за періоди роботи на територіях, які не включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, нарахування зарплати проводиться виходячи з посадових окладів, визначених законодавством.

На період дії воєнного стану для працівників таких держорганів посадові оклади, визначені відповідно до законодавства у схемах (розмірах) посадових окладів, визначаються з урахуванням коефіцієнтів 1,5, 2 чи 3. При цьому підвищення окладів встановлюється за умови безпосереднього виконання посадових обов’язків на території, включеній до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376.

Підвищення окладів передбачено працівникам, які безпосередньо здійснюють свої повноваження на території активних (можливих) бойових дій. Отже, коли робоче місце працівника розташоване на території активних (можливих) бойових дій, а відправляють його в службове відрядження в місцевість, де таких дій немає, під час визначення денного заробітку для порівняння його з середнім, слід застосовувати звичайний посадовий оклад.

Пунктом 3 постанови № 391 рекомендовано органам місцевого самоврядування застосувати положення пункту 1 цієї постанови.

Закон України від 07.06.2001 № 2493 «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон № 2493) регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 9 Закону № 2493 посадова особа місцевого самоврядування має право на оплату праці залежно від посади, яку вона займає, рангу, який їй присвоєно, якості, досвіду та стажу роботи.

Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет (стаття 21 Закону № 2493).