Чи може інженер з охорони праці працювати за суміщенням?
Розглянемо законодавчо, чи може інженер з охорони праці працювати за сумісництвом?
У законодавстві чітко вказано, в який випадках інженер з охорони праці за сумісництвом може працювати, а в яких — ні.
Сумісництво — це виконання працівником іншої оплачуваної роботи за трудовим договором у вільний від основної роботи час на тому самому чи на іншому підприємстві, в установі, організації чи в підприємця фізичної особи.
Розрізняють такі поняття, як зовнішнє та внутрішнє сумісництво.
Якщо працівник працює на кількох підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а друге — місцем роботи за сумісництвом, така робота вважається зовнішнім сумісництвом. Трудова книжка зберігається на підприємстві за основним місцем роботи працівника. При внутрішньому сумісництві робота виконується на тому самому підприємстві у вільний від основної роботи час. За такого сумісництва трудова книжка зберігається на тому ж самому підприємстві.
Робота за сумісництвом фіксується в табелі обліку робочого часу і оплачується пропорційно відпрацьованому часу. Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно. За бажанням працівника запис про роботу за сумісництвом заноситься до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом.
Для укладення трудового договору на умовах сумісництва працівник подає заяву, а роботодавець приймає відповідний наказ (розпорядження). Трудовий договір про роботу за сумісництвом укладається відповідно до тих самих норм законодавства, що й при прийнятті на основне місце роботи. Єдина відмінність — оформлення трудових відносин відбувається без надання працівником трудової книжки, оскільки згідно з пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58, на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуть лише за місцем основної роботи.
Інженер з охорони праці за сумісництвом
Пунктом 1.2. Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 р. № 255 (далі — Типове положення) встановлено, що на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства. При цьому згідно зі ст. 15 Закону України «Про охорону праці» та п. 1.4. зазначеного вище Типового Положення на підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
Тобто за вказаних вище обставин на підприємстві функція служби охорони праці, зокрема інженера з охорони праці, може бути покладена на працівника, прийнятого на роботу за трудовим договором у порядку сумісництва.
Водночас на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб інженер з охорони праці не може працювати за сумісництвом.
Зважаючи на важливість функціональних обов’язків служби охорони праці на підприємстві, яка згідно з законодавством створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі трудової діяльності та враховуючи, що ця служба підпорядковується безпосередньо роботодавцю, потрібно уникати випадків заміщення посади інженера з охорони праці в порядку сумісництва за залишковим принципом, призначаючи на цю посаду спеціаліста, який не зарекомендував себе на інших посадах або не може працювати за віком чи за станом здоров’я або ж особу, яка не має відповідної кваліфікації і знань. У цій службі повинні працювати найбільш кваліфіковані і добре оплачувані спеціалісти.
Інженер з охорони праці, який призначається на роботу за сумісництвом, повинен знати технологічні процеси на підприємстві, мати досвід роботи та пройти навчання з охорони праці в спеціалізованому ліцензованому учбовому закладі. Крім того, спеціаліст служби охорони праці підприємства повинен пройти навчання і перевірку знань з електробезпеки та отримати ІV групу з електробезпеки, оскільки він зобов’язаний контролювати безпечну експлуатацію електроустановок.
Обмеження щодо роботи за сумісництвом
Згідно з постановою «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.993 р. № 245 (далі — Постанова № 245) та спільним Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій від 28.06.1993 р. № 43 не мають права працювати за сумісництвом керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Також передбачено, що обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження поширюються і на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок. Заборона або обмеження на роботу за сумісництвом можуть бути зафіксовані в колективному договорі.
Потрібно також зазначити, що Постановою № 245 встановлено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4-х годин на день і повного робочого дня у вихідний день.
Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Наприклад: чи може інженер з охорони праці суміщати посаду сторожа?
Сумісництво слід відрізняти від суміщення. Ці поняття регулюються різними нормами законодавства про працю.
Суміщення професій (посад) здійснюється на тому самому підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу.
Передбачається, що працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної, так і суміщуваної (додаткової) роботи.
Згідно зі ст. 105 КЗпП України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Типове положення про службу охорони праці забороняє залучати працівників служби охорони праці до виконання функцій і завдань, не передбачених:
- Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII;
- Положенням № 255;
- системою управління охороною праці на підприємстві (п. 5.5 Положення № 255).
Отже, спеціалісту з охорони праці заборонено суміщати інші посади.
Л. С. Зигмунт, страховий експерт з охорони праці Золочівського відділення УВД ФССУ у Львівській області