Так, убезпечені від вивільнення (крім випадків, коли установа ліквідується), вагітні жінки, жінки, які мають дітей віком до трьох років, одинокі матері (одинокі батьки). У випадку, коли установа ліквідується, роботодавець має вживати заходів щодо вирішення питань зайнятості таких категорій громадян. Звільнення неповнолітніх під час реорганізації допускається у виняткових випадках, із обов’язковим працевлаштуванням і за згоди служби у справах дітей (ст. 198 КЗпП).
Категорії працівників, які мають переважне право залишитися на роботі, визначені статтею 42 КЗпП. Серед них, зокрема:
- учасники бойових дій;
- сімейні, за наявності двох і більше утриманців;
- особи, в сім’ях яких немає інших працівників з самостійним заробітком.
Також деякі категорії працівників мають переважне право залишитися на роботі не на постійній основі, а тільки протягом певного проміжку часу. Так, працівники з числа демобілізованих військовослужбовців строкової служби мають таке право протягом двох років з дня звільнення зі служби. А особи передпенсійного віку мають таке право за умови, що їм залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.