Чому не формується лікарняний у Реєстрі: офіційна позиція ПФУ
Пенсійний фонд України листом від 26.02.2026 р. № 2800-060202-8/14432 надав роз’яснення щодо порядку призначення та здійснення страхових виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності :contentReference[oaicite:0]{index=0}.
Хто здійснює страхові виплати
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 та пункту 2 частини першої статті 9 Закону України № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» роботодавець зобов’язаний здійснювати застрахованим особам відповідні страхові виплати у разі настання страхового випадку.
Застрахована особа, у свою чергу, має право на отримання таких виплат у випадках, передбачених законом.
За яким місцем роботи призначається допомога
Частиною першою статті 22 Закону № 1105 встановлено, що страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).
Це правило застосовується до осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом.
Підстава для призначення допомоги
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності або по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку листок непрацездатності (ч. 1 ст. 23 Закону № 1105).
Електронний листок непрацездатності формується в Реєстрі листків непрацездатності на підставі медичного висновку за умови ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб.
Чому може не формуватися е-лікарняний
Дані до реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей про нараховану заробітну плату та сплачений єдиний внесок, які надходять до Пенсійного фонду від Державної податкової служби.
Після подання страхувальником Податкового розрахунку сум доходу та ЄСВ застрахованій особі необхідно звернутися до лікуючого лікаря для повторного направлення медичних висновків до Реєстру у порядку черговості їх формування.
Оскарження рішень
У разі незгоди з рішеннями, діями чи бездіяльністю розпорядника інформації вони можуть бути оскаржені до керівника відповідного органу, вищого органу або до суду відповідно до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
