Коли роботодавець може утримувати кошти із заробітної плати працівника

Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці нагадало, у яких випадках роботодавець має право здійснювати відрахування із заробітної плати працівників та які обмеження при цьому встановлює трудове законодавство.

У яких випадках можливі відрахування

Підстави для відрахувань із заробітної плати визначені статтею 127 Кодексу законів про працю України. Зокрема, роботодавець може утримати кошти у таких випадках:

• для повернення невчасно повернутого авансу;
• у разі помилкового нарахування зайвої суми заробітної плати;
• для повернення невикористаних коштів, виданих на службове відрядження;
• для відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі чи організації;
• за невідпрацьовані дні щорічної відпустки у разі звільнення працівника.

Для здійснення таких відрахувань роботодавець повинен видати відповідний наказ. Зробити це можна не пізніше ніж через один місяць після закінчення строку повернення коштів або з дня виявлення заборгованості.

Читайте також: Утримання із зарплати: що треба знати бухгалтеру

Які існують обмеження щодо розміру відрахувань

Стаття 128 КЗпП встановлює максимальний розмір відрахувань із заробітної плати.

Під час кожної виплати заробітної плати:

• загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 % заробітної плати, що належить до виплати працівникові;
• у випадках, прямо передбачених законодавством України, – 50 % заробітної плати.

Якщо відрахування здійснюються одночасно за кількома виконавчими документами, за працівником у будь-якому разі має бути збережено не менше 50 % його заробітку.

З яких виплат утримання заборонені

Стаття 129 КЗпП передбачає, що відрахування не допускаються з окремих видів виплат, зокрема:

• вихідної допомоги;
• компенсаційних виплат;
• інших виплат, на які відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення.

Висновок

Трудове законодавство чітко визначає випадки, коли роботодавець може здійснювати відрахування із заробітної плати, а також встановлює максимальні розміри таких утримань. Загальне правило — не більше 20 % зарплати при кожній виплаті, а у спеціально передбачених законом випадках — до 50 %. При цьому існують виплати, з яких утримання взагалі заборонені.

Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці.