Мобілізаційне законодавство: вивчаємо зміни

Знайомимося зі змінами

Йдеться про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ (далі — Закон № 3633). Він опублікований 17.04.2024 та набирає чинності через місяць з дня, наступного за днем опублікування, тобто 18.05.2024. Виняток становлять окремі норми щодо військово-транспортного обов’язку, які набирають чинності з 18.12.2024.

Згаданий Закон є досить об’ємним і вносить зміни до цілої низки законодавчих актів. Найбільш резонансні з них стосуються надання відстрочок військовозобов’язаним та застосування заходів впливу до порушників мобілізаційного законодавства. Але це далеко не все. Так, Закон № 3633 вводить поняття базової (замість строкової) військової служби, встановлює доплати військовослужбовцям під час дії воєнного стану, визначає порядок обчислення пенсійного стажу таких осіб, вводить додаткові обов’язки для чоловіків від 18 до 60 років тощо. Про всі питання, порушені в Законі № 3633, ми не говоритимемо. Зосередимося переважно на тому, як нововведення вплинуть на роботодавців.

Але одразу зауважимо, що

окремі положення Закону № 3633 можуть запрацювати на повну силу лише після затвердження підзаконної нормативки

Зокрема, КМУ з дня опублікування цього Закону має:

— у місячний строк — переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних;

— у двомісячний строк — забезпечити створення та функціонування електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста;

— у тримісячний строк — привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону, а також забезпечити приведення у відповідність до його вимог нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Тож чекатимемо відповідних змін. А поки що поговоримо про обов’язки підприємств-роботодавців.

Військовий облік

Підприємства-роботодавці, як і раніше, зобов’язані вести військовий облік відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі — Порядок № 1487). Щодо підприємців, то вони від ведення такого обліку звільнені. У цьому питанні Закон № 3633 жодних змін не вніс.

А ось сам Порядок № 1487, вочевидь, найближчим часом має бути оновлено. І справа тут не лише у Законі № 3633.

Нагадаємо: 04.04.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 30.05.2023 № 3127-ІХ, який знизив вік перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25 років. Це, у свою чергу, призвело до необхідності особам віком від 25 до 27 років, які перебувають на військовому обліку як призовники, звернутися до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК) для постановки на військовий облік військовозобов’язаних (із заміною військово-облікового документа). Про те, що у зв’язку з цим слід робити підприємствам-роботодавцям, ми писали у статті «Призовний вік знижено до 25 років: дії роботодавця» // «Податки & бухоблік», 2024, № 30 (ср. 025135600).

Крім того, з 04.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-ІХ. Він скасував статус військовозобов’язаних «обмежено придатний». У зв’язку з цим працівникам, які були визнані обмежено придатними до військової служби, необхідно до 04.02.2025 звернутися до ТЦК за місцем реєстрації для повторного медогляду з метою визначення придатності до військової служби.

Безумовно, положення згаданих законодавчих актів мають знайти своє відображення у Порядку № 1487. Тому тримаємо руку на пульсі.

Зауважимо, що

отримання особами від 25 до 27 років нового військово-облікового документа, повторне проходження медогляду особами, визнаними обмежено придатними, — це зона відповідальності працівників

Роботодавець може лише повідомити їх про таку необхідність. І ми рекомендуємо це зробити, оскільки за відсутності відповідного військово-облікового документа працівника роботодавець не має змоги правильно вести військовий облік. Щоб згодом уникнути проблем із ТЦК, краще підстрахуватися. Повідомивши працівників про їх обов’язки, роботодавець покаже, що він зробив усе можливе, щоб отримати відомості, необхідні для військового обліку. А якщо таких відомостей не було надано, його провини в цьому немає.

Також рекомендуємо проінформувати працівників про те, що:

— з 18.05.2024 у період проведення мобілізації громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу уповноваженого представника ТЦК, поліцейського чи представника Держприкордонслужби (у прикордонних районах);

— до 17.07.2024 громадяни, які перебувають на військовому обліку, мають уточнити свої персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв’язку, адресу електронної пошти тощо). Особи, які перебувають на території України, роблять це шляхом прибуття до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку чи за місцем проживання, або до центру надання адмінпослуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за його наявності). Особи, які перебувають за кордоном, надсилають відповідне повідомлення на офіційну електронну пошту або офіційний номер телефону ТЦК за місцезнаходженням на військовому обліку або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Таке інформування працівників буде не зайвим, адже проведення роз’яснювальної роботи серед призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку є одним із обов’язків роботодавця (п. 34 Порядку № 1487).

Також пам’ятайте, що згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-ХІІ (далі — Закон № 2232) для виконання обов’язків, пов’язаних із постановкою на військовий облік або проходженням медогляду за направленням ТЦК, працівники звільняються від роботи зі збереженням за ними місця роботи та середньої зарплати.

Бронювання працівників

Законом № 3633 викладено у новій редакції ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-ХІІ (далі — Закон № 3543), яка встановлює правила бронювання працівників.

Щодо звичайних роботодавців, то забронювати військовозобов’язаних працівників зможуть підприємства, установи та організації:

— яким установлено мобілізаційне завдання (замовлення), якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

— які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань чи функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Такі суб’єкти господарювання зможуть забронювати також кінцевих бенефіціарних власників, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється віднесення підприємств до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, встановлюються КМУ.

Порядок організації бронювання, критерії, перелік посад та професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються Законом № 3633 та нормативно-правовими актами КМУ. Так, ці питання регулює Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 № 76. Зауважте, що найближчим часом до нього буде внесено зміни. Проєкт відповідної постанови можна побачити на сайті КМУ.

Під час складення списку працівників, яких роботодавець має намір забронювати, слід звернути увагу на категорії військовозобов’язаних, які і без бронювання не підлягають призову під час мобілізації. Вони перелічені у ст. 23 Закону № 3543. Причому Законом № 3633 цю статтю викладено у новій редакції. Вивчіть її уважно, адже вона суттєво відрізняється від своєї попередниці. Зокрема, зміни стосуються осіб, які доглядають членів сім’ї з інвалідністю, військовозобов’язаних, які мають неповнолітніх дітей, студентів та інших категорій.

Навіщо це потрібно роботодавцю? Щоб не бронювати тих, хто й так не буде мобілізований.

Не потрібно бронювати і військовозобов’язаних жінок. Оновлена ч. 12 ст. 1 Закону № 2232 чітко встановлює, що

жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу або залучені для виконання робіт із забезпечення оборони країни у воєнний час виключно у добровільному порядку

Військово-транспортний обов’язок

У новій редакції з 18.05.2024 діятиме і ст. 6 Закону № 3543, що встановлює військово-транспортний обов’язок*. Нагадаємо: військово-транспортний обов’язок встановлюється з метою задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами (у тому числі водними) та технікою. Він поширюється як на юридичних осіб, так і на громадян — власників транспортних засобів.

* Виняток становлять ч. 4 та 5 ст. 6 Закону № 3543, які набудуть чинності з 18.12.2024. Згаданими нормами визначено обов’язок окремих держорганів надавати ТЦК інформацію про зареєстровані транспортні засоби.

Військово-транспортний обов’язок здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.

Наразі діє Положення про військово-транспортний обов’язок, затверджене постановою КМУ від 28.12.2000 № 1921. Однак вважаємо, що його найближчим часом також очікує апгрейд.

Зверніть увагу! Відповідно до нової ч. 7 ст. 6 Закону № 3543 з моменту оголошення загальної мобілізації транспортні засоби, які призначені для доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань в особливий період та перебувають на військовому обліку у ТЦК, забороняється:

— відправляти за межі території України та в інші області. Направлення таких транспортних засобів під час загальної мобілізації до суміжних областей дозволяється після повідомлення ТЦК про їх місцезнаходження на строк не більше одного місяця;

— передавати право власності на них юридичним особам чи громадянам;

— передавати їх в оренду (лізинг);

— надавати як предмет застави для виконання зобов’язань за договорами про надання кредиту та гарантії перед банківською установою;

— вчиняти інші дії, що унеможливлюють передачу таких транспортних засобів ЗСУ та іншим військовим формуванням.

Це не стосується транспортних засобів та техніки, які на дату опублікування Закону № 3633 були передані в оренду (лізинг) або надані як предмет застави для виконання зобов’язань за договорами про надання кредиту та гарантії перед банківською установою.

Таким чином, вимоги законодавства у цьому питанні з 18.05.2024 стають жорсткішими.

Але є й добрі новини. Щоправда, лише для фізичних осіб. Відповідно до нової ч. 8 ст. 6 Закону № 3543 не підлягає передачі ЗСУ та іншим військовим формуванням транспортний засіб, що належить громадянину, у разі відсутності у нього права власності на інші транспортні засоби.

Як можна переконатися, норм, які зачіпають роботодавців, у Законі № 3633 не дуже багато. Про основні зміни, пов’язані з питаннями військового обліку та законодавства щодо мобілізації, які можуть їх стосуватися, ви тепер знаєте.

Висновки

• Закон № 3633 набирає чинності з 18.05.2024.
• Протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 3633 громадяни України, які перебувають на військовому обліку, мають уточнити свої персональні дані.
• При складанні списків на бронювання враховуйте, що окремі працівники можуть мати відстрочку від призову на військову службу з інших підстав.
• Під час загальної мобілізації забороняється продавати чи передавати в оренду транспортні засоби, які призначені для доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань в особливий період та перебувають на військовому обліку в ТЦК.