Права вагітних жінок та жінок у декретній відпустці у трудовому законодавстві

Звільнення вагітної жінки при ліквідації державного підприємства

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пiд час звiльнення працiвникiв за п. 1 ст. 40 КЗпП має бути дотримано певного порядку вивiльнення та враховано переважне право на залишення на роботi, порядок якого передбачений ст. 42 КЗпП. Крiм того, в разi звiльнення за цiєю пiдставою дiють обмеження щодо звiльнення окремих працiвникiв, установленi ст. 184 КЗпП.

У період відпустки по догляду за дитиною до 3 років за жінкою зберігається робоче місце, про це вказано в ст. 2 Закону України «Про відпустки». У вимогах ст. 184 КЗпП заборонено звільнення вагітних жінок, що мають дітей до 3 років.

Переведення та працевлаштування жінок, які перебувають у декретній відпусці

Під час ліквідації підприємства з правонаступництвом звільнення жінок, зазначених у ч. 3 ст. 184 КЗпП можливе лише за п. 5 ст. 36 КЗпП шляхом переведення на інше підприємство, установу, які є правонаступниками. При цьому правонаступник зобов`язаний прийняти таких жінок на роботу у порядку переведення.

У разі повної ліквідації звільнення таких жінок відповідно до вимог  ст. 184 КЗпП відбувається з обов`язковим працевлаштуванням. Власник чи уповноважений орган здійснює їх працевлаштування самостійно або через державну службу зайнятості.

Звільнити вагітну жінку за власною ініціативою роботодавець також не має права. Звільнення допускається лише у разі повної ліквідації підприємства, де працює жінка. При цьому на власника підприємства покладається обов’язок працевлаштування вагітної.

Вікторія Капінус, фахівець відділу з питань додержання законодавства про працю у Дніпровському регіоні.