Закон розроблено з метою оптимізації порядку взаємодії між працівником та роботодавцем в умовах воєнного стану, а також забезпечення належного рівня гнучкості трудових відносин у зв’язку з наявними законодавчими прогалинами у регулюванні трудових відносин.
Законодавчий акт вносить зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП, відповідно до яких виключено положення щодо збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу. Більш детально про це читайте за посиланням.
Тривалість відпусток педагогів, як і раніше, може становити 56 днів. Але останнє слово за роботодавцем! Він може як надати працівнику усі 56 днів відпустки (24 к.д. у період воєнного стану та 32 к.д. після його припинення або скасування), так і прийняти рішення про надання лише 24 к.д. відпустки. Про це ми писали за посиланням
Також, Закон:
1) встановлює, що на час оголошення воєнного або надзвичайного стану усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, накази (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу можуть здійснюватися та вестися в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу;
2) врегулював питання виплати грошової компенсації за не використані працівником дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи, яка не була ним одержана за життя, членам його сім’ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини;
3) відшкодовує працівникам та роботодавцям пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії за окремим механізмом;
4) дозволяє здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю в період воєнного стану.
5) встановити строк, коли має бути виплачена заробітна плата за час відпустки, а саме не пізніше останнього дня, що передує дню початку відпустки;
6) конкретизує порядок регламентації робочого часу та часу відпочинку у період дії воєнного часу, зокрема, відносно категорій працівників, яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня, уточнити порядок надання щорічної основної відпустки;
7) визначили поняття сумісництва;
8) передбачили порядок припинення трудового договору з працівником або фізичною особою, яка використовує найману працю у разі їх смерті, визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими;
9) ввели додаткову підставу для розірвання трудового договору – відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці;
10) запровадити додаткову підставу для звільнення працівника – неможливість забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій, а також ввести особливу процедуру вивільнення таких працівників;
11) визначили особливості проходження служби державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану.
18 липня Закон опубліковано в газеті "Голос України" № 147 (7897)
З 19 липня треба припинити збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу, тобто нараховуємо по 18 липня включно