У яких випадках працівники несуть повну матеріальну відповідальність

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві, і стосується лише посад і робіт, зазначених у відповідному Переліку.

Фабула судового акта: В цій справі судами встановлено, що відповідач працював на посаді тракториста-машиніста у селянському фермерському господарстві (СФГ, позивач) і з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. 27 квітня 2015 року відповідач згідно наряду проводив посів соняшнику, але самовільно залишивши місце роботи, поїхав до тракторної бригади і по дорозі не впорався з керуванням транспортного засобу і в'їхав у перешкоду (паркан), чим спричинив пошкодження сівалки.  Для ремонту сівалки було придбано запчастини на суму 36440, 77 грн. Внаслідок вказаних дій відповідача було розсипано (знищено) насіння соняшнику та добрива на суму 1 689,00 грн. З урахуванням наведенного СФГ просило стягнути з відповідача 38 129,77 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, залишаючи без змін судові рішення про стягнення з відповідача завданої матеріальної шкоди лише в сумі 1 156,13 грн (розмір, що не перевищує середнього місячного заробітку відповідача), зазначив, що  матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Ст. 134 КЗпП визначено випадки, коли відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації. Повна матеріальна відповідальність настає у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 1351 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.

У відповідності до ст. 1351 КЗпП письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском) перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається КМУ.

У Переліку посад і робіт, які заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємство, установа, організація можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженому постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28 грудня 1977 року N 447/24, посада тракториста-машиніста відсутня.

Між СФГ і позивачем було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Однак, останній обіймав посаду тракториста-машиніста, і не належить до категорії працівників (за займаною посадою і виконуваною роботою), з якими СФГ  мало право укладати письмовий договір про повну матеріальну відповідальність.