1746 2

Учасники бойових дій — учасники АТО отримали «бонуси» у працевлаштуванні

Неконкурентоспроможним громадянам украй важко працевлаштуватися. Для того щоб їх «особлива статусність» не стала перешкодою на шляху до укладення трудового договору, нормотворці методом батога і пряника стимулюють роботодавців до прийняття на роботу таких осіб.

Так, у ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість) наведені категорії громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Завдяки Закону, що коментується (набере чинності30.08.2016 р.), цей перелік поповнився новими категоріями осіб — учасниками бойових дій, які брали участь у проведенні АТО. Хто конкретно отримає привілеї у працевлаштуванні та у чому полягають ці «бонуси»? Про це і поговоримо у коментарі.

Новачки серед громадян із додатковими гарантіями у працевлаштуванні. Як уже було відзначено, категорії громадян із додатковими гарантіями у працевлаштуванні наведені у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість. Законом, що коментується, ця норма доповнена новим п. 8. Так, додаткові гарантії у працевлаштуванні отримали учасники бойових дій, зазначені у пп. 19 та 20 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551). Учасників бойових дій, на яких розповсюджується гарантія ст. 14 Закону про зайнятість, наведемо на рисунку нижче.

 

Відзначимо, що особи, які мають додаткові гарантії у працевлаштуванні відповідно до ст. 14 Закону про зайнятість, повинні матидокументи, що підтверджують їх статус. Перелік таких документів залежно від категорії особи наведений у п. 3.2 Порядку надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 р. № 271 (далі — Порядок № 271).

Цей Порядок ще не містить найменувань підтвердних документів для учасників бойових дій, на яких розповсюджується ст. 14 Закону про зайнятість. Але, судячи із Прикінцевих положень Закону, що коментується, таку прогалину невдовзі ліквідують — після приведення нормотворцями правової бази у відповідність до Закону, що коментується.

Але й до внесення вказаних правок можна однозначно стверджувати: основним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій, є посвідчення учасника бойових дій (постанова КМУ «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» від 12.05.94 р. № 302). Відповідно для отримання додаткових гарантій у працевлаштуванні учасники бойових дій, вказані у п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість, мають надати роботодавцю копію посвідчення учасника бойових дій.

Концепція додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню. Ми з’ясували, що учасники бойових дій, визначені пп. 19 і 20 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551, отримали додаткові гарантії у працевлаштуванні. Що означає цей «бонус»?

Справа в тому, що роботодавці з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб повинні забезпечити працевлаштування певної кількості осіб, вказаних у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (крім інвалідів), до яких тепер віднесено і згаданих учасників бойових дій.

Кількість таких осіб, які підлягають працевлаштуванню у певному році (квота), визначається розрахунковим шляхом. Для цього складається Звіт — Інформація про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, за формою, наведеною в додатку до Порядку № 271. Він подається щорічно не пізніше 1 лютого року, наступного за звітним (див. спецвипуск «ОП», 2016, № 2/1, с. 6).

На підставі отриманих показників роботодавцю стає зрозуміло, скільки саме працівників із статусом, визначеним ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (крім інвалідів), він має працевлаштувати на умовах повної зайнятості у поточному році для виконання «трудової» квоти. Якщо роботодавцю дійсно треба «доукомплектувати» установу такими категоріями працівників, він може самостійно їх знайти або скористатися допомогою служби зайнятості.

Так ось, із набранням чинності Законом, що коментується, працевлаштування учасників бойових дій, визначених пп. 19 і 20 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551, зараховується до виконання «трудової» квоти. Вважаємо, що працевлаштування вказаних учасників бойових дій у 2016 році має бути враховане при заповненні «квотного» Звіту за 2016 рік і визначенні кількості «статусних» працівників, яких требапрацевлаштувати на умовах повної зайнятості у 2017 році. Вважаємо, що працівників — учасників бойових дій, зазначених у пп. 19 і 20 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551, необхідно враховувати при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників з гарантіями у працевлаштуванні (рядок «02» Звіту про квоту) з 30.08.2016 р., тобто з дати набрання чинності Законом, що коментується.

Окремо відзначимо, що ст. 26 Закону про зайнятість передбачені вигоди і для самого роботодавця, який працевлаштовує неконкурентоспроможні категорії громадян, наведені у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (крім громадян, вказаних у п. 7 цієї норми). Мова йде про виплату роботодавцю компенсації фактичних витрат у розмірі ЄСВ за працевлаштовану особу зі «статусом» за місяць, за який сплачений цей внесок. Роботодавцю компенсують такі витрати протягом року з дати працевлаштування вказаних категорій громадян. Для отримання цієї компенсації (на відміну від зарахування «статусних» громадян до складу «квоти») роботодавець має працевлаштувати строком не менше ніж на два роки на нове робоче місце громадян, які зазначені у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (крім тих, які визначені у п. 7 цієї норми) та яким надано статус безробітного, за направленням центру зайнятості. Увага! На жаль, претендувати на компенсацію, визначену у ст. 26 Закону про зайнятість, можуть лише госпрозрахункові підприємства — на бюджетні установи ця норма не поширюється (п. 1 Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2013 р. № 347)!

Підкреслимо, що для цілей виконання «квотного» нормативу не установлена вимога про працевлаштування громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (крім інвалідів), виключно зареєстрованих як безробітні у центрі зайнятості. Тобто для виконання квоти важливе саме укладання трудового договору на умовах повної зайнятості із «статусними» категоріями громадян і при цьомунемає значення, зареєстровані вони як безробітні у центрі зайнятості чи ні.

Учасники бойових дій і всі-всі-всі, хто має право на додаткові гарантії у працевлаштуванні. Вам за результатами «квотного» Звіту — 2015 ще треба працевлаштувати громадян зі статусом у рахунок квоти протягом 2016 року? Тоді нагадаємо категорії працівників, які мають право на додаткові гарантії у працевлаштуванні згідно із ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість і яких враховують при виконанні «трудової» квоти (див. рисунок на с. 6).

 

* До такої категорії громадян також віднесено інвалідів, які не досягли пенсійного віку, установленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV. Однак їх не враховують при визначенні «трудової» квоти і заповненні відповідного Звіту. Натомість вказану категорію громадян враховують при розрахунку «інвалідного» нормативу, про виконання якого звітують за формою № 10-ПІ (річна), затвердженою наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42.

Олександра ОЛЬХОВСЬКА, експерт з питань оплати праці (e-mail: ot@id.factor.ua)

ОПЛАТА ПРАЦІ, СЕРПЕНЬ, 2016/№ 16/1



загрузка...
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Коментарі (2)
Коля
27.08.2016
У країні немає промислового виробництва: пострадянські промислові підприємства знищені, а нових не створено. Якщо немає виробництва, звідки візьмуться зарплати і робочі місця? За роки незалежності, а особливо під час президентства Януковича, держава забрала робочі місця , а отже ,засоби існування, у переважної більшості найманих працівників. Країна, по великому рахунку, існує лише завдяки чотирьом джерелам "доходу": 1) вивезення за кордон сировини , у тому числі, вторинної; 2) ввезення імпортної готової продукції, у тому числі, напівфабрикатів; 3)постійні зовнішні запозичення;4) внутрішні узаконені шахраювання, у тому числі , постійне знецінення гривні. Ви де-небуть бачили українського виробництва сучасну техніку? Хоча б побутову? У нас неспроможні виготовити не те що комп"ютер чи ноутбук , а навіть сучасну електричну лампочку.
Сергій
19.09.2016
Олександра підкажіть будь ласка, з тексту виходить: 1) відшкодування суми ЕСВ відбувається через 2 роки після працевлаштування учасника бойових дій? 2) відшкодування суми ЕСВ відбувається виключно при наборі працівників зі статусом "безробітного", який надається в центрі зайнятості, за обов"язкової умови звернення до такого центру за цим "безробітним"? 3) відшкодування суми ЕСВ не відбудеться при влаштуванні на роботу учасника бойових дій при відсутності у нього статусу безробітного, при влаштуванні його не за основним місцем роботи, при працевлаштуванні його зі статусом "безробітного" але без звернення у центр зайнятості, так? Дякую за статтю.