Верховний Суд визнав повідомлення через Viber належним доказом ознайомлення працівника з наказом

Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі колишнього менеджера АТ «Українська залізниця» щодо призупинення дії трудового договору та відмовив у задоволенні касаційної скарги про стягнення понад 2,2 млн грн середнього заробітку.

Про це йдеться у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 9 січня 2026 року у справі № 751/4083/24.

Суть спору

Позивач працював менеджером — начальником відділу внутрішньої безпеки АТ «Укрзалізниця» за строковим трудовим договором. У лютому 2022 року було запроваджено простій, а у квітні того ж року роботодавець видав наказ про припинення простою та призупинення дії трудових договорів з окремими працівниками, зокрема і з позивачем.

Працівник стверджував, що призупинення трудового договору було незаконним, оскільки роботодавець міг забезпечити його роботою, у тому числі дистанційно. Також він наполягав, що не був належним чином повідомлений про призупинення договору і дізнався про це лише у 2024 році.

Позиція судів першої та апеляційної інстанцій

Суди встановили, що 19 квітня 2022 року працівнику було направлено повідомлення про призупинення дії трудового договору через месенджер Viber. Також суди звернули увагу на те, що з квітня 2022 року позивач не отримував заробітної плати та протягом тривалого часу не вчиняв жодних дій для захисту своїх трудових прав.

У задоволенні позову було відмовлено з підстав пропуску строку звернення до суду.

Оцінка доказів апеляційним судом

Апеляційний суд критично оцінив доводи позивача про можливість зміни тексту повідомлення у Viber та сумнівне походження скріншотів. Суд встановив, що номер телефону, на який було надіслано повідомлення, збігається з номером, зазначеним позивачем у позовній заяві, а інших доказів неотримання повідомлення він не надав.

Посилання на перебування у режимі простою суд визнав необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 113 КЗпП України час простою підлягає оплаті не нижче двох третин окладу.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд погодився з висновками судів нижчих інстанцій та зазначив, що:

• повідомлення було надіслано на номер телефону, який належить позивачу;
• скріншоти містять інформацію про призупинення дії трудового договору;
• у переписці зафіксована відповідь позивача «Ок», що свідчить про отримання повідомлення.

За таких обставин скріншоти Viber обґрунтовано визнані належними та допустимими доказами.

Суд також наголосив, що Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» не забороняє використання електронних доказів без кваліфікованого електронного підпису, якщо вони у сукупності з іншими доказами дають змогу встановити відповідні обставини.

Висновок

Верховний Суд дійшов висновку, що обраний роботодавцем спосіб повідомлення досяг своєї мети, а доводи про неналежність повідомлення ґрунтуються на формальному тлумаченні закону. Касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій — без змін.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.