Відповідальність за звільнення жінки у період відпустки по догляду за дитиною до трирічного віку
Частиною 3 статті 184 КЗпП визначена заборона щодо звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей, віком до трьох років (до шести років – ч. 6 ст. 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
За порушення законодавства про працю роботодавці несуть адміністративну, фінансову, а в деяких випадках і кримінальну відповідальність. Так, незаконне звільнення працівника з роботи є грубим порушенням законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена 172 ККУ.
Трудові спори про поновлення на роботі працівника незалежно від підстав припинення трудового договору розглядаються виключно в судовому порядку.
