Види відпусток без збереження зарплати
Законодавство України розрізняє два основних типи відпусток без збереження заробітної плати, які надають за Законом про відпустки:
| Вид відпустки | Стаття Закону «Про відпустки» | Надання |
|---|---|---|
| З вагомих підстав | ст. 25 | Обов’язково за заявою працівника |
| За угодою сторін | ст. 26 | За згодою працівника і роботодавця |
Наприклад, ст. 25 передбачає обов’язкове надання такої відпустки чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, учасники війни, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які одружуються тощо.
Але відпустки, перераховані у статтях 25 та 26 Закону про відпустки, мають обмеження. Обов’язкові – кожен своє (в залежності від обставини), а за угодою сторін – 30 календарних днів на рік.
Особливості в умовах воєнного стану
Згідно з частиною 3 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»:
Працівник має право на відпустку без збереження заробітної платибез обмеження строку, встановленого статтею 26 Закону «Про відпустки».
А частина четверта цієї ж статті передбачає, що:
- Якщо працівник виїхав за кордон або набув статусу ВПО, роботодавець зобов’язаний надати таку відпустку на строк до 90 днів.
- Час такої відпустки не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
Коли роботодавець може/ не може відмовити?
Роботодавець НЕ може відмовити у наданні відпустки за свій рахунок:
- з обставин, перелічених у статті 25 Закону про відпустки;
- на 90 днів для ВПО чи осіб, що виїхали за кордон.
Роботодавець МОЖЕ відмовити у наданні відпустки за свій рахунок на період воєнного стану на підставі ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».