Відпустка за сімейними обставинами: чи вказувати конкретні обставини в заяві на її отримання?
Водночас відповідно до ст. 26 Закону про відпустки за сімейних обставин та з інших причин працiвниковi також може надаватися відпустка без збереження зарплати на строк, обумовлений угодою мiж працівником та власником або вповноваженим ним органом, але не бiльш як 15 к.дн. на рiк.
Отже, вiдпустки без збереження заробiтної плати можна умовно роздiлити на два види:
- такi, що надаються працiвникам унаслiдок суб’єктивного права, яке вони мають за законом, при цьому перелiк обставин, за яких такi вiдпустки обов’язково надаються, є вичерпним;
- такi, що надаються за погодженням сторiн, можливiсть надання та тривалiсть яких визначається за погодженням сторiн, при цьому законодавством iмперативно їхня тривалiсть обмежена 15 календарними днями на рiк.
Держпраці у Хмельницікій області наголосило: для одержання вiдпустки за ст. 26 Закону про відпустки працiвник у заявi на iм’я роботодавця про надання такої вiдпустки має зазначити сiмейнi або iншi обставини, що спричинили потребу в такiй вiдпустцi. Перелiк цих причин законодавством не встановлений, оскiльки їхня важливiсть залежить вiд конкретних обставин, що можуть скластися в життi того чи iншого працiвника. А отже, рішення, надавати чи не надавати працiвниковi з тiєї чи iншої причини таку вiдпустку, належить до компетенцiї роботодавця.
